Як батькам припинити кричати та гніватися на дитину

Іноді поведінка дітей викликає в батьків неабияку злість. Після важкого робочого дня хочеться відпочити, а не наступати на дитячі іграшки, розкидані по кімнаті. Діти часто виливають щось на килим, розсипають їжу й розливають напої - все це провокує спалахи гніву.

У деяких ситуаціях гніватися на дітей - абсолютно нормально. Важливо навчитися правильної поведінки, яка не зашкодить малюкові й допоможе у вихованні. Коли ви відчуваєте гнів - зберігайте спокій і не зривайте поганий настрій на дітях.

Рекомендація 1: Позбавтеся від накопиченої злості

Будь-які взаємини з дітьми надають терапевтичну дію. Поганою поведінкою вони вказують на ваші проблеми й мотивують їх виправити. Якщо в минулому у вас було багато невираженої злості - розберіться з нею, щоб не завдати шкоди дитині. Дослідження показали, що діти, на яких батьки вихлюпують гнів, більше схильні до проблем з дисципліною. З'ясуйте, які події в минулому могли викликати злість на дітей. Піддавалися ви насильству в дитинстві? Карали вас? Чи складно вам контролювати емоції? Можливо, вам не вистачає внутрішнього спокою? З'ясуйте, що викликає у вас злість у сьогоденні (робота, чоловік, особисті проблеми або характер дитини). Пам'ятайте, що діти - відображення ваших емоцій. Якщо вони постійно бачать злий вираз обличчя і чують незадоволений голос, у дорослому житті в них також будуть проблеми з контролем емоцій.

Рекомендація 2: Дотримуйтеся наміченого плану

Злість відчувають усі без винятку. Але деякі батьки схильні надто гніватися через найменші дрібниці. Спробуйте виконати наступну вправу. Виділіть у «поганій поведінці» дитини дрібний непослух (вередування й надокучливість), не вартий того, щоб через нього гніватися, і серйозний (заподіяння шкоди собі, іншим людям або предметам), на який необхідно вчасно реагувати. Потім заспокойтеся, щоб дитина не могла вивести вас із себе. Пропонуємо кілька фраз, які потрібно подумки повторювати, якщо дитина знову буде погано поводитися:

  • Я гніваюся, але я можу себе контролювати.
  • Неприємності іноді трапляються.
  • Я повинен поводитися як дорослий.
  • Я відчуваю злість, а дитина - ні.
  • Я буду спокійний, і цей випадок стане уроком для всіх нас.

Повторюйте дану вправу знову й знову. Подумки розіграйте такий діалог:

- Ой, я влаштував безлад.

- Я принесу рушник і все витру.

- Добре, я допоможу тобі.

Цей уявний діалог суттєво відрізняється від того, що ви чуєте від дитини. Говорити з дитиною так само не так просто, як здається. Коли в реальному житті станеться щось подібне - ви будете краще себе контролювати. Зробіть кілька глибоких вдихів, погуляйте на свіжому повітрі, продумайте стратегію, і тільки після цього повертайтеся до розмови.

Наприклад, дитина розлила фарбу на стіну. Ви заспокоїлися, щоб не накричати на неї. Але ви відчуваєте злість, а малюк бачить і відчуває ваше невдоволення. Розкажіть йому, що так робити не можна, не переходячи на крик. Зупиніться і вдихніть глибше. Як тільки ви заспокоїтеся, наполягайте на тому, щоб дитина допомогла витерти фарбу. Коли ви контролюєте емоції, діти отримують сигнал: «Мама гнівається, і вона має на це право. Їй не подобається, що я зробив, але вона все одно любить мене. Вона думає, я можу самостійно витерти фарбу».

Злість завдає нам більшої шкоди, ніж дітям. Після неї залишається відчуття спустошення та провини. Дорослій людині набагато легше контролювати емоції, ніж малюкові. Якщо ви будете усвідомлювати це, погана поведінка малюка більше не стане викликати стільки негативних почуттів.

Після зриву на малюка ми починаємо злитися ще й на себе за поганий контроль над емоціями. Цикл злості зазвичай складається з таких етапів:

1) злість на дитину;

2) злість на себе;

3) ще більше гніву у ставленні до дитини за те, що вивела вас із себе;

4) злість у ставленні до того факту, що ви втратили контроль.

Цей цикл можна перервати на будь-якому з етапів і таким чином захистити і себе, і дітей.

Рекомендація 3: Перетворіть гнів на союзника

Емоції завжди мають мету. Здорова злість батьків на дитину підштовхує до вирішення проблеми, оскільки вам не подобається погана поведінка дитини. Це корисна злість. Але негативні емоції деструктивні, якщо ви відмовляєтеся вирішувати проблему,погіршуєте ситуацію, відчуваючи злість на свої почуття, на самого себе й на людину, що викликає у вас ці почуття. Так усе життя проходить у гніві з приводу несуттєвих дрібниць, не вартих вашої уваги. А серйозні проблеми залишаються поза увагою.

Рекомендація 4: Не займайтеся самокатуванням

Почуття злості направлено як всередину, так і на об'єкт (людину), яка вам не подобається. Але подивившись на ситуацію збоку та витративши велику кількість енергії на переживання негативних емоцій, ви розумієте, що ситуація була не така вже погана, як здавалося раніше. Такий ретроспективний аналіз дозволяє спокійніше реагувати на подібні ситуації в майбутньому. Коли хтось припускається помилок - пам'ятайте, що ніхто не ідеальний, а людині властиво помилятися.

Рекомендація 5: Уникайте ситуацій, які викликають гнів

Ви потрапили в ситуацію, яка викликає сильну злість? Є великий ризик того, що ви станете неусвідомлено зганяти весь негатив на дитину. Втрачаючи роботу або потрапляючи в ситуації, що знижують самооцінку, складно залишатися спокійним. Головне - пам'ятати, що в таких обставинах ви схильні перебільшувати погану поведінку дитини, а її дрібний непослух здається серйозним.

Якщо з вами трапилася якась неприємна життєва ситуація, що провокує агресію, попередьте про це дитину, сказавши: «Я хочу, щоб ти зрозуміла: у найближчі кілька місяців я можу бути сильно засмучений. Мене звільнили з роботи, і я дуже роздратований з цього приводу. Скоро я знайду нову роботу, і все знову буде добре. Зараз я можу іноді втрачати контроль над собою. Це не тому, що я не люблю тебе, а тому, що в мене неприємності».

Ви все ж зірвалися на дитину - попросіть вибачення: «Вибач, я злюся, і це не з твоєї вини, а тому, що в мене зараз важкі часи. Я злюся не на тебе». Це допоможе бути чесним із собою, визнати свою вразливість і бути напоготові, поки проблема не вирішиться. У житті завжди є й будуть проблеми. Згодом ви зрозумієте, що тримати під контролем ви можете лише власні дії та слова.

 

Джерело: Розвиток дитини

Додати коментар


Захисний код
Оновити

2016 ©Української федерації фігурного катання на ковзанах.

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на ufsf.com.ua.