Особливості різних типів темпераменту

Поспостерігайте за дітьми, які граються, і ви побачите таку картину: одні діти будуть активними й енергійними, інші – спокійними й повільними; одні будуть говорити голосно, інші – тихо; одні будуть об'єднуватися в групи, інші – триматися осторонь. Одні діти схильні командувати, інші – підкорятися, одні задоволені ситуацією, інші завжди намагаються домогтися свого.

Діти з народження мають свій унікальний спосіб мислення, поведінки та проявів почуттів. Ці вроджені властивості формують темперамент, який безпосередньо впливає на емоції дитини, на те, як вона їсть, спить та реагує на навколишній світ.

Якщо ви краще вивчите темперамент дитини, виховання стане більш ефективним. Зміцниться й ваш зв'язок з дитиною, адже ви зможете дивитися на світ її очима. Відчуваючи, що її розуміють і приймають, дитина зазвичай прагне висловити свою вдячність.

Ще з часів Гіппократа люди розуміли, що при всій різноманітності вони відрізняються один від одного всього за кількома параметрами поведінки:

  • Параметр А. Інтровертність/екстравертність. Цей параметр визначає, звідки людина бере енергію. Для відпочинку інтроверту потрібно побути на самоті, а екстраверту – в компанії інших людей.
  • Параметр Б. Мета/ставлення. Цей параметр визначає, на чому людина концентрує свою енергію – на цілі чи на ставленні.

Що таке темперамент

Кожна дитина унікальна, і темперамент у цьому сенсі можна порівняти з насінням, з якого виростає дерево. Насінини майже не відрізняються одне від одного, але генетичні особливості, приховані в них, мають великі відмінності. Навіть коли насінини стають саджанцями, зовні вони схожі між собою. Але яблуня ніколи не зможе стати грушею, попри погодні умови або зовнішній вплив.

Так само й діти при уявній схожості відрізняються унікальною внутрішньою організацією, яка визначає їх зростання та розвиток.

Типи темпераменту суттєво відрізняються один від одного, але кожен по-своєму цінний. Дитина може проявляти окремі риси різних типів, але зазвичай у її поведінці переважають риси одного-двох типів.

Холерик і сангвінік

  • часто поспішають й кваплять інших;
  • швидко їдять, п'ють і рухаються;
  • самі вирішують, коли йти спати;
  • вказують іншим дітям, що їм робити;
  • можуть грати на самоті;
  • ігнорують заборони в тих випадках, коли це можливо;
  • пробують ходити в ранньому віці;
  • потребують того, щоб постійно чимось займатися, не люблять нудьги;
  • установлюють свої власні правила;
  • люблять змагальні ігри.

Поведінка в окремих випадках:

  • уривається терпець, коли хтось зволікає;
  • відстоюють свою думку;
  • можуть бути вимогливими або грубими;
  • вимагають, щоб їм дали контроль над ситуацією й людьми;
  • наполягають на тому, щоб їм дісталася найкраща іграшка;
  • люблять перебувати поза домом;
  • не звертають уваги на безлад або неохайний зовнішній вигляд;
  • люблять знаходити нестандартне застосування звичайних речей;
  • проявляють уяву в іграх;
  • можуть бути смішними й веселими;
  • часто змінюють заняття;
  • люблять виконувати нові складні завдання;
  • завжди відчувають необхідність у тому, щоб рухатися й досліджувати що-небудь;
  • змінюють правила в іграх;
  • у дитячому садку люблять творчі й веселі заняття;
  • часто потрапляють у скрутні ситуації;
  • роблять те, що хочуть, незалежно від правил;
  • трактують факти так, як їм вигідно;
  • схильні ризикувати;
  • творять безлад просто для веселощів.

Меланхолік і флегматик

  • турбуються про свою зовнішність;
  • уникають безладу й неохайності;
  • легко займаються повсякденними справами;
  • ставлять багато запитань й чекають правильних відповідей;
  • віддають перевагу розвивальним іграм, а не фізичним;
  • можуть концентруватися на одній іграшці або занятті протягом тривалого часу;
  • люблять розбирати речі та знову їх збирати;
  • дотримуються встановленого розпорядку;
  • намагаються дотримуватися правил, поводяться в рамках дозволеного;
  • у дитячому садку люблять навчатися нового.

Поведінка в окремих випадках:

  • наполягають на тому, щоб усі речі були на своєму місці;
  • прив'язані до речей, які їм належать;
  • дуже засмучуються, коли ламаються їх іграшки;
  • хвилюються про те, що може статися в майбутньому;
  • не люблять, коли втручаються в їх особистий простір;
  • об'єднуються, щоб допомогти іншим;
  • повільно їдять, п'ють та рухаються;
  • беззаперечно лягають спати за розпорядком;
  • легко діляться іграшками з іншими дітьми;
  • добре ладнають з іншими дітьми;
  • легко заводять друзів;
  • не відразу починають ходити;
  • проявляють любов за допомогою обіймів і поцілунків;
  • в іграх дотримуються правил;
  • люблять ходити в дитячий садок;
  • плачуть, коли їм боляче або коли вони втомилися;
  • дозволяють іншим дітям командувати собою;
  • прохають батьків, бажаючи отримати що-небудь;
  • можуть бути надзвичайно сором'язливими;
  • відчувають прихильність до людей, з якими вони відчувають себе в безпеці.

Взаємодія двох даних параметрів формує чотири типи темпераменту. Вперше їх виділив Гіппократ:

  • Холерик (екстраверт – мета) – любить командувати, енергійний, імпульсивний, нетерплячий, вольовий.
  • Меланхолік (інтроверт – мета) – любить, щоб усе виконувалося належним чином, потребує порядку, любить бути на самоті, пасивний.
  • Флегматик (інтроверт – ставлення) – любить співпрацювати, спокійний, неквапливий. Діти-флегматики легко піддаються вихованню.
  • Сангвінік (екстраверт – ставлення) – соціально активний, енергійний, любить бути в компанії, володіє розвиненою уявою, веселий, неслухняний.

Характеристика типів темпераменту дітей

У дослідженні американських учених виділені дев'ять характеристик, за якими діти відрізняються з народження:

  • рівень активності;
  • ритмічність активності;
  • наближення /догляд;
  • адаптивність;
  • поріг реагування;
  • інтенсивність реакції;
  • настрій;
  • відволікання;
  • тривалість /стійкість уваги.

Дані характеристики в дитини формуються вже у віці 2-3 місяців. Поєднуючись між собою, вони формують три типи:

  • Діти, яких легко виховувати (40% усіх дітей). Вони дотримуються розпорядку, енергійні, добре адаптуються до нових умов.
  • Важкі діти (10% усіх дітей). Вони ледве звикають до розпорядку й нових умов, реагують на них негативно. Батькам важко з ними справлятися. Зазвичай вони мають сильну волю.
  • Неконфліктні діти (15% усіх дітей). Вони неактивні, демонструють помірну реакцію. Часто схильні до поганого настрою. Повільно звикають до нових умов. Батьки й навколишні характеризують таких дітей як сором'язливих.
  • 35% дітей демонструють характеристики відразу декількох типів темпераменту.

Батьки можуть легко розпізнати, до якого з перерахованих типів належить їхня дитина. Таким чином, їм стає легше зрозуміти, як вона думає, відчуває й діє. Це сприяє більш ефективному вихованню.

Деякі діти дуже активні. Ще до народження вони виявляють підвищену активність, в перші місяці життя вони не дають себе сповивати, а навчившись ходити, не можуть устояти на місці. Інші діти менш активні – вони часто бувають у напівсонному стані, проявляють посидючість.

У деяких малюків спостерігаються підйоми та спади активності. Вони їдять, сплять і виконують усі щоденні справи за розпорядком практично з народження. Інші менш передбачувані. Визначте, коли підвищується та знижується активність вашої дитини.

Деякі з інтересом й захопленням сприймають усе нове – від страв до людей у близькому оточенні. Інші довго звикають до нових умов. Деякі діти можуть довгий час грати з однолітками. Інші дуже швидко переходять від одного заняття до іншого. Деякі малюки інтенсивно проявляють емоції. Наприклад, плачуть або сміються. Інші набагато спокійніші, вони проявляють емоції за допомогою посмішки або примхливої поведінки.

Одні діти слабо висловлюють свої емоції після пробудження, інші – голосно плачуть. Навчаючись ходити, одні діти падають, але піднімаються та продовжують спроби, інші – кричать від обурення. Одні діти надзвичайно чутливі до звуків, світла й дотиків, інші не так сприйнятливі до них.

Деякі діти завжди здаються щасливими. Вони часто сміються або посміхаються. Інші здаються нещасними: вони завжди не згодні з тим, що їм кажуть. Усі діти вередують, відчуваючи голод, але деяких при цьому легко відволікти, а інші продовжують вередувати. Деяких дітей легко відволікти й відвести з небезпечного місця, інші наполягають на своєму, хочуть залишитися.

Якою б не була ваша дитина, пам'ятайте: вона унікальна. Цінуйте її.

 

Джерело: Розвиток дитини

Додати коментар


Захисний код
Оновити

2016 ©Української федерації фігурного катання на ковзанах.

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на ufsf.com.ua.