Як боротися з хвилюванням перед інтерв'ю

Одна з найперших реакцій на інтерв’ю, тим більше на початку публічної кар’єри, – хвилювання. Хтось не спить ніч перед ефіром, хтось навпаки раптово відчуває страх, коли уже ввімкнулася камера. Таке трапляється досить часто. Досвід показує, що хвилювання має чіткі показники, воно є обмеженим у часі і зсередини відчувається значно (!) гірше, ніж виглядає ззовні. Тремтіння рук, задуха, почервоніння, прискорене серцебиття – ці явища приходять раптово і починають самі себе посилювати. Ви відчуваєте, що починаєте нервувати. Далі хвилюєтеся, що рознервувалися. Починаєте говорити і тепер уже метушитися, бо хвилювання не дозволяє нормально говорити, через це, звісно, пригнічуєтеся ще більше.

Практика доводить, що такий «приступ» знімається простою можливістю перевести подих. Буквально. Але саме це неможливо, якщо вам «треба говорити». Тож перевести подих на перших секундах розмови і замаскувати нерви можна одразу ж під час привітання. Зробіть це так: ви уже у студії, вас представляють глядачам і ставлять питання. Ви відчуваєте, що втрачаєте контроль над собою і замість того, аби кинутися відповідати, ви Якісно Вітаєтеся. Побажайте гарного ранку-дня-вечора глядачам, скажіть, що раді бути у цій студії, привітайте ведучих. Зазвичай вони вам подякують та/або повторять питання. Цих секунд дозволеного мовчання вам вистачить, аби перевести подих. Крім того, ви просто переключитеся з офіціозу на звичайну людську розмову і говорити про справи тепер буде легше. Хвилювання проходить одразу, коли ви починаєте говорити про те, у чому розбираєтеся. Використовувати цей метод треба обережно, адже час в ефірі обмежений. Просто пам’ятайте про нього як про засіб швидкої допомоги для дебюту.

Підготовка до ефіру

Для початку не соромтесь максимально розпитати гостьового редактора (людину, яка опікується гостями) або того, хто вас запросив, коли саме, у якій програмі, з якими ведучими буде ефір, де можна подивитися приклади попередніх програм, яка тема розмови, що треба підготувати, чи потрібно завчасно надіслати фото, відеоматеріали, чи буде час на грим, що вдягнути тощо. Підготовчий процес починається із розуміння, для чого ви йдете до студії.

1. Ви збираєтеся популяризувати власні ідеї. Якщо ви єдиний гість у студії, то є багато шансів, що за форматом бесіда буде схожа на класичне інтерв’ю «питання-відповідь». Алене завжди телевізійники будуть прагнути робити розлогу рекламу вашому проекту.

2. Вас запросили, щоб опонувати іншим гостям або бути одним із фахівців. Це не заважає вам доносити власні меседжі, але медійники, крім бесіди, сподіваються отримати від вас кілька бонусів. Скажімо, за сценарієм у програмі редактори хочуть представити контрастні думки. Конфлікт у студії, як і у творах, спектаклях, фільмах, – необхідна умова утримування уваги глядача. У такому випадку ви непросто представляєте власну ідею, а граєте певну роль. І вам бажано знати про це, щоб не ніяковіти, коли ви відчуєте, що незгодні із ведучим чи співрозмовником. Не соромтеся сперечатися. Для цього вас було запрошено до студії. Яскравий, обґрунтований, цікавий диспут (не плутайте із неадекватною суперечкою (!) – це те, що потрібно у кадрі. Ви переконаєтеся у цьому, коли подивитеся кілька різних каналів із розмовним форматом. Не соромтеся раціонально опонувати співрозмовнику, у рамках ввічливості, звісно. Жваве обговорення – головна мета подібних ефірів. Але про це треба запитати у того, хто вас запрошує, або у самого ведучого. Просто розпитайте, чого вони чекають від ефіру і подивіться попередні записи – все стане зрозуміло.

3. Вас можуть запросити, щоб «закрити дірку в ефірі». Так буває, що заплановані гості в останню мить відмовляються від участі, тому запрошують того, хто найшвидше приїде. Це може бути абсолютно не ваша тема або більш загальна розмова. Нехтувати такою нагодою опинитися у кадрі не варто. Погоджуйтеся. Просто будьте готові і не чекайте, що бесіда вийде стовідсотково вдалою для вас. Це розуміє ведучий, це розуміє редактор, це розумієте ви. В такому випадку вам, як ніколи, треба враховувати такі поради і просто отримувати задоволення від процесу. Отже:

Ведучі – не боги. Хотілося б, але ні. Ніхто так не залежить від гостя, як ведучий. Суворий, допитливий, доброзичливий – це іноді лише роль, яка потрібна для конкретного телепроекту. Тож не дивуйтеся, чому за мить до ефіру ведучий вам посміхався, а потім став серйозним, чи навпаки сміявся з вами в кадрі, а після вимкнення камер лаконічно подякував і занурився у свої папірці. Це може бути не пов’язано з вами або з тим, що ефір «не вдався». Не хвилюйтеся даремно.

Підготуйте «цеглинки». Будьмо відверті із собою – наші проекти цікаві тільки нам. Звісно, головна мета– зацікавити якомога більше глядачів, щоб вони також зацікавилися ідеєю. Але це програма максимум. Розуміючи, який довгий шлях проходить окремо взятий меседж, поки він стане популярною думкою у суспільстві, не варто сподіватися, що ви за один ефір переконаєте усіх. Ваша мета – добре виступити та сформулювати яскраво та зрозуміло 2-3 тези. Ці думки повинні бути прості, щоб їх був здатен відтворити сам у своїх розмовах звичайний глядач. Найголовніше – стати цікавим співрозмовником, щоб вас запросили ще і ще, тоді у вас буде можливість щоразу говорити більше. Не хвилюйтеся, що не встигли «сказати все» за один раз. Лекції потрібні тільки в університетах.

Будьте готові до беззмістовної розмови. Інтерв’ю – це не театр одного актора. Ваш план того, що треба розказати, обов’язково буде зіпсований. Ваша підготовка до інтерв’ю повинна нагадувати не написання твору, а збирання-розбирання цегляної стіни. Виготуєте цеглинки – блоки інформації, але складати їх ви можете у довільному порядку, виходячи із того, про що вас запитали.

Нехай у вас буде набір коротких, добре сформульованих думок, які можна сказати окремо в середині тексту або розказати одну за одною, якщо буде час. Їх можна вмонтувати у відповідь, навіть якщо вас прямо про це не питали. Наприклад, якщо вас запитали на якусь загальну або не вашу тему, то завжди можна провести паралель, зробити протиставлення, або просто пригадати приклад того, як. . . І тут знадобляться ваші короткі тези. Цього буде достатньо.

Готуємо «бантики»

Готуючись до перших ефірів, підготуйте також кілька «бантиків» (вражаючих або цікавих фактів стосовно вашої теми). Наприклад: «А ви знали, що кількість порушень прав людини залежить від. . . » або «Уявіть, щосекунди у світі відбувається. . . ». Підійде також цікава коротка (наголошую – коротка!)історія.

Будьте готові говорити на теми зі сфери загальної ерудиції. Якщо ви допомагаєте «закрити дірку в ефірі», то вам просто необхідно сміливо підтримати розмову про будь-що. Ось туті знадобляться ваші факти, історії і просто артистизм. Це потрібно, щоб «зіграти» разом із ведучим цікаву розмову. Повірте: іноді телевізійникам і самим не до душі те, що відбувається у кадрі, але головне, щоб це було цікаво глядачу. Тому вони оцінять вашу здатність підтримати розмову і підіграти.

Помилитися - не страшно

Не бійтеся помилок, неточностей, обмовок. Буває так, що гість вважає, що раптове забування назви, дати чи ще якоїсь інформації (яка, якщо чесно, важлива тільки для нього та його колег) дуже помітні для глядача. Ні. Глядачам потрібні цифри тільки тоді, коли ви говорите про те, що реально на них впливає: їхні гроші, курси валют, податки, дата введення нових тарифів і т. д. Не бійтеся забути. Скажіть, що хотіли швидко сказати, але вилетіло з голови, і продовжуйте. Не акцентуйте увагу на дрібницях, і про це забудуть уже за мить. А от якщо ви будете три хвилини мовчати і згадувати одну деталь, цього вже не приховати.

Краще за вас вашу тему не знає ніхто. По-перше, тому що ваша сфера і справді досить вузька. По-друге, навіть коментарі ведучого чи інших опонентів часто взяті із відкритих джерел і не відображають справжньої глибокої обізнаності у темі. Часто те, що виглядає або відчувається вами у кадрі як допит, – лише імідж чи прагнення створити враження «гострої розмови». Підіграйте.

Не бійтеся, якщо не маєте, що сказати. Спробуйте відповісти завуальовано, а якщо запитання передбачає дуже конкретну відповідь, скажіть, що розберетеся і обов’язково у наступному ефірі розкажете (ось такий натяк на запрошення!) та продовжуйте розмову далі.

Людина, яка постійно відповідає «так» чи » ні»– нічний жах ведучого

Як зрозуміти, що говорити треба коротше чи довше? Людина, яка постійно відповідає «так» чи «ні», – нічний жах ведучого. До ефіру потрібно поцікавитися, скільки є часу на розмову і чи багато запитань. Якщо ведучий після кількох запитань по суті починає питати про загальне, про суспільне і ледь не про космос – це означає, що закінчилися підготовані запитання, а час ще є. Тож використовуйте шанс сказати більше. Ведучий може «плавати» в темі і ставити вам настільки вузькі або загальні запитання, що буде вдячний, якщо ви допоможете йому хорошою відповіддю. Хорошою – означає емоційною, змістовною, а ще такою, за яку можна «зачепитися» і поставити наступне питання.

Зовнішній вигляд під час ефіру

Зовнішній вигляд. Про це не завжди попереджають гостей, тому про все треба розпитати. З інтерв’ю на радіо все просто, але зараз камери встановлюють і у радіостудіях. Зазвичай перед виступом на ТБ вас встигають трохи загримувати, при чому як жінок, так і чоловіків. Це нормально, але стовідсотково розраховувати на це не варто. Тому приходьте на ефір із зачіскою, прийнятною за умови, що ви не встигнете на грим. Жінкам варто бути із мінімальним макіяжем, який підійде на випадок, якщо загримувати вас уже не встигають, але й таким, який легко трансформувати, якщо вас гримуватимуть. Якщо маєте алергію на косметику – попередьте гримера або візьміть таку косметику, на яку у точно нема алергії.

Одяг. Не вдягайтеся у кольори студії – будете «зливатися» з загальним фоном. Не обирайте чорне, білета одяг із дрібним малюнком – будете або занадто контрастні, або мерехтітимете у кадрі. Занадто строкаті малюнки відволікатимуть, спортивні футболки, широкі  светри і вечірні сукні будуть недоречними. Оберіть стиль кежуал: якщо футболка, то тільки поло, якщо спідниця, то достатньої довжини. Обов’язково з’ясуйте, яка студія, чи доведеться стояти, чи сидіти. Якщо не можна передбачити – вдягайтеся з урахуванням того, що ноги також будуть у кадрі, атому беріть змінне взуття. Взуття повинно бути офіційним, зимові черевики, жіночі чобітки та кросівки будуть виглядати недоречно.

Наостанок – про руки та позу у кадрі. Пам’ятайте, що найголовніше – ваш комфорт. Коли вам зручно, ваші рухи будуть природними, жести адекватними. Тому, обираючи між картинно красивою позою та зручністю, оберіть друге. Цікавому та живому співрозмовнику пробачать неідеальну позу, але тому, хто зосереджений на власних руках чи рівній спині, не пробачать нудного спілкування. Тому розслабтеся наскільки це можливо і дозвольте ведучим робити свою роботу: стежити за напрямом бесіди, часом, командами режисера і сотнею інших факторів в ефірі. Ви ж можете із чистим сумлінням бути хорошим гостем і насолоджуватися спілкуванням.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

2016 ©Української федерації фігурного катання на ковзанах.

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на ufsf.com.ua.