Дворазовий чемпіон України, дворазовий чемпіон України серед юніорів, призер
міжнародних змагань.


-Іване, які завдання ставите для себе на цьому, справді особливому, кубковому
турнірі?

Згоден, що цьогорічним кубковим стартам надала ваги поточна ситуація, адже
перший вихід на змагальний лід після багатомісячної перерви – це одночасно і
складно, і відповідально, і хвилююче… Як і інші учасники, я наразі у передчутті
атмосфери власне змагань, вже не терпиться її згадати. Ми з Мариною Олегівною
(Марина Амірханова – тренер фігуриста-авт.) все літо працювали над програмами,
тому завдання одне – максимально добре показати свій технічний арсенал, а також
артистичну складову програм. Тобто все, що було напрацьовано під час підготовки.
Тим більше, що коротку програму ми поставили нову, її музичний супровід просто
дивовижний.

Вже заінтригували…Розкажіть, будь ласка, детальніше.

Програма під «Вічну любов» у виконанні Шарля Азнавура. Я давно хотів взяти щось із
французької музики. Шукав-шукав, і тут випадково почув, як батьки в кухні слухають
надзвичайно красиву пісню Азнавура. Я зрозумів, що це те, що треба. І ще раз
переконався в цьому, коли прочитав слова: зміст абсолютно співпадає з моїми
відчуттями, думками, життєвими принципами. Я відчуваю цю пісню, вона мене
зворушує, часто слухаю її навіть поза льодом. Азнавура чув і раніше, він же легенда,
але кататися під його музику – це просто задоволення. У програмі я показую, що
відчуваю кожне слово пісні, бо сам вірю в те, про що в ній йдеться, і намагаюся
показати, як я це бачу. Якщо чесно, то до кінця програми у мене вже мурашки по
шкірі…Дуже хочеться цим поділитися, щоб глядачі, судді, всі, хто дивитиметься мій
виступ, пережили ці емоції разом зі мною.


-Хто постановник програми?

Дмитро Дмитренко, мені дуже подобається з ним працювати. Загальна картина та
ідея програми – це його заслуга. Десь і я пропонував свої варіанти. Взагалі ми
працювали над обома програмами все літо та початок осені, як кажуть, не покладаючи
рук. Зізнаюся, що отримую надзвичайне задоволення від усього процесу роботи –
тренування на льоду, творчі пошуки, самостійна робота. Навіть беру додатковий
лід…Тут я зробив для себе відкриття, що додатковий лід – це так само приємно, як,
наприклад, після тренувань йти з хлопцями грати у баскетбол.

Я так розумію, що довільну програму ви залишили з минулого сезону.


Саме так ми й вирішили. Але в програмі (Cornerstone by Benjamine Clementine)
буде дещо нове. У цьому сезоні будемо концентруватися на дорослих змаганнях , тому
треба вже старатися виконувати щось складніше. Щодо технічного контенту, то буде,
звісно, потрійний аксель і буде сальхов у чотири оберти. Ми його напрацьовували
увесь цей час, в тому числі, у зв’язках. Намагатимуся виконувати цей стрибок в
програмі. Крім того, за рік додалося певного життєвого досвіду, з‘явилися нові думки,
щось у композиції вже відчувається по-іншому… Маю надію, що нове звучання
програми оцінять глядачі.

Іване, після Кубка України ви заявлені на міжнародний турнір Nebelhorn Trophy в Оберстдорфі. Вас не бентежить, що виступатимете без глядачів?

Я готовий до цього. На мою думку, в даній ситуації це цілком виправданий і
необхідний захід безпеки. Зараз багато турнірів в інших видах спорту,наприклад, в Лізі
чемпіонів, НБА проводять без глядачів, щоб уникнути ризиків. Гадаю, що і на наших
змаганнях всім треба бути максимально обережними.