Українські фігуристи продовжують розповідати світові правду про звірства російської армії, яка під прикриттям «спецоперації» веде в Україні повномасштабну війну, завдаючи ракетних ударів по житлових районах та вбиваючи мирних мешканців. Водночас спортсмени намагаються підготуватися до нового сезону, хоча у багатьох з них агресор відібрав можливість робити це вдома. Світова преса активно публікує історії наших фігуристів, підтримуючи їх та надаючи читачам в різних країнах об’єктивну інформацію про ситуацію в Україні. Статтю про українців опублікував також офіційний сайт Міжнародної спілки ковзанярів (ISU). Наводимо її повністю.

«Українські фігуристи Олександра Назарова/Максим Нікітін, Іван Шмуратко та Софія Голіченко/Артем Даренський зворушили сотні тисяч глядачів на ковзанці та перед телевізорами своїми емоційними виступами на чемпіонаті світу з фігурного катання у березні минулого року в Монпельє (Франція). Фігуристи залишили свою зруйновану війною країну, щоб виступити у Франції та передати своє послання мужності.

Через три місяці нищівна війна, яку Росія розпочала в лютому, все ще вирує в Україні. Щодня гинуть солдати та мирні мешканці, люди втрачають свої домівки, мільйони українців стали біженцями. Багато українських спортсменів виїхали до Європи, а інші повернулися додому, хоча це небезпечно. Понад 100 фігуристів покинули країну і зараз розкидані по всій Європі – від Польщі до Німеччини, Данії, Латвії, Естонії, Румунії, а деякі навіть поїхали до Канади. Незалежно від того, перебувають вони в Україні чи в іншій країні далеко від дому, більшість фігуристів хочуть продовжити тренування та готуються до майбутнього сезону.

Це також стосується найкращих спортсменів, які виступали на зимових Олімпійських іграх у Пекіні 2022 року та на чемпіонаті світу (в Монпельє). Після чемпіонату танцюристи Олександра Назарова/Максим Нікітін були запрошені взяти участь у телешоу «Танці на льоду» в Румунії як хореографи. «Це шоу дуже підтримало Україну», – згадував Нікітін. «Для нас це був незвичайний досвід, оскільки ми ще не робили нічого подібного раніше». Щотижня фігуристи створювали п’ять нових програм для учасників шоу. Через місяць спортсмени поїхали до Відня, де допомагали своєму тренеру Галині Чуріловій створювати  програми для українських юніорських пар зі своєї тренувальної групи.

У травні Назарову/Нікітіна, які родом із Харкова, запросили в японський івент-тур «Fantasy on Ice», де вони виступали разом із такими зірками, як Юдзуру Ханю (Японія) до кінця червня.

«Ми дуже щасливі, що отримали таку можливість, адже атмосфера була чудовою, побачили багато цікавого. Ми виступали в чотирьох різних містах і мали три шоу на день упродовж трьох днів. Японія – дуже важлива країна для кожного фігуриста», – пояснив Нікітін. Під час виступів українські фігуристи відчували велику підтримку. «Людей з українськими прапорами було багато, і з кожним показом їх ставало все більше. Нам багато людей пише в Instagram, були навіть шанувальники, які не отримали квитки, але все ж прийшли на місце (виступів), щоб роздати українські прапори. Приємно, що організатори розмістили також чимало банерів. Ми відчули сильну підтримку. Навіть коли ходили по торговельних центрах, чули українську музику, в тому числі й ту, під яку ми виступали на чемпіонаті світу. Учасники шоу також дуже підтримали, запропонували допомогу та запитали, що вони можуть зробити. Напевно, зараз у світі немає жодної людини, яка б не готова допомогти чи хоча б виявити співчуття, адже всі добре знають, що відбувається», – сказав Максим Нікітін. Наразі Назарова/Нікітін планують повернутися до Європи, але ще не вирішили, куди і що саме робитимуть.

Тим часом їхній товариш по команді Іван Шмуратко з травня навчається в Центрі передового досвіду ISU в Оберстдорфі (Німеччина) і готується до нового сезону.

Відразу після чемпіонату світу він деякий час перебував у Франції з українцем, а нині французьким парним фігуристом Денісом Стрекаліним у Паризькому регіоні. Але оскільки мати та брат Івана переїхали до Баварії, він вирішив також переїхати до Німеччини, щоб бути ближче до них. «Я працюю з Майклом Хутом та Робертом Діркінгом, і я щасливий бути тут», – зазначив він. Але профінансувати навчання за кордоном непросто. Українська федерація фігурного катання (УФФК) не може запропонувати великого фінансування. «Звичайно, зараз спорт не є пріоритетом. У мене є польський фонд, який допомагає мені протягом усього сезону. Зараз шукаю спонсорів для підтримки свого тренувального процесу», – поділився спортсмен.

Іван Шмуратко не єдиний українець в Оберстдорфі. Тренер і хореограф з танців на льоду Марія Тумановська-Чайкапереїхала до Центру передового досвіду ISU разом зі своєю парою та учасниками чемпіонату Європи Марією Голубцовою/Кирилом Бєлобровим. Багаторічний тренер Шмуратко Марина Амірханова, яка родом із Києва, разом із деякими своїми учнями переїхала до Таллінна (Естонія.) «Мої рідні та друзі залишилися в Києві, донька, слава Богу, живе в Англії», – сказала тренер. «У Києві зараз більш-менш спокійно, але ми всі розуміємо, що війна не закінчилася, і не виключаємо, що Росія знову спробує захопити місто. Навіть тут, в Естонії, я відчуваю тривогу, оскільки російський кордон занадто близько. Дуже важко жити в цій атмосфері тривоги. Боюся, що Росія продовжить і намагатиметься атакувати країни Балтії та країни Східної Європи. Навіть моя робота не відволікає мене від цих думок. Мені важко починати життя з нуля у 62 роки. Я не знаю, що робити. Я хочу повернутися додому, до Києва, але ще рано», – підсумувала Амірханова.

Під час війни фігуристам нелегко бути далеко від дому. «Ми, українці, повинні зробити все, щоб перемогти якомога швидше. Найкраще я катаюся на ковзанах, це моя професія. Я вважаю, що для українських спортсменів зараз важливо продовжувати тренуватися, змагатися, утримувати Україну на міжнародній арені і піднімати наші прапори на п’єдестал. Це дійсно важливо для підтримки нашого дому», – поділився Шмуратко. «Я іноді відчуваю провину за те, що я в безпеці, коли люди там гинуть. Нам просто потрібно продовжувати нашу роботу. Це дуже важливо для всієї моєї родини, яка є там (в Україні). Мені допомагає спілкування з людьми. Іноді це важко. Я багато слухаю українську музику, яка допомагає мені відчувати себе як вдома. Готую одну з програм як данину пам’яті. Насправді важливо виконувати роботу, бути на льоду, бути активним, не відчувати провини».

У 20-річного студента в Україні члени сім’ї та друзі, серед них – батько, який перебуває вдома в Києві, та дядько в Одесі.

Незважаючи на війну, що триває, та авіанальоти не лише на схід України, але й на Київ та Львів, наприклад, парні фігуристи Софія Голіченко/Артем Даренський та їхній тренер Лілія Батутіна повернулися до рідного міста Дніпро 24 травня після перебування у польському Торуні. «Наша область знаходиться близько до фронту. Деякі частини нашого регіону постійно перебувають під обстрілом, а в місті часто лунає повітряна тривога. Кілька днів тому в передмістя влучила ракета», – розповів Артем. «Тренування допомагає нам відволіктися від негативних думок. Просто сидіти, не знаючи, що буде далі, і нічого не робити – не найкращий спосіб. Наші родини, тренер, друзі постійно поруч з нами, щоб допомогти, щоб ми мали можливість тренуватися і відчувати себе у відносній безпеці», – додав він, відзначивши підтримку, яку спортсмени отримують від свого клубу, своїх родин, адміністрації ковзанки. «У нас великі плани на наступний сезон. Ми продовжуємо тренуватися і продовжуватимемо представляти нашу країну».

Українська федерація фігурного катання намагається стежити за своїми фігуристами і робить все можливе, щоб підтримати їх. Вона запустила збір коштів та стежить за ситуацією в країні. В Одесі фігуристи тренуються на невеликому льодовому майданчику, крім Дніпра, у Києві є дві ковзанки – одна стандартного розміру, але використовується для зберігання гуманітарної допомоги, а друга менша, під наметом.

Фігуристи та тренери постраждали (від війни) по різному. Тренер Олександр Артищенко жив у (нині) сильно зруйнованому окупантами передмісті Києва Ірпіні. Багато квартир у Харкові, де жили фігуристи чи тренери, були пошкоджені або знищені. Три ковзанки в Харкові зруйновано… А ковзанок в Україні і так було небагато, зазначила суддя та офіційний представник федерації Анастасія Макарова.

“На жаль, новини з України не дуже хороші, війна триває і наші сім’ї досі там “, – сказав Максим Нікітін. «Після чемпіонату світу в нашому місті розбомбили дві ковзанки, а також дві арени, де ми тренувалися. Зараз у Харкові немає льоду, і навіть якщо завтра війна припиниться, наші фігуристи більше не зможуть тренуватися в улюбленому місті. Але знову ж таки, ми не засмучені, бо знаємо, що Україна переможе. Ми всі разом  переможемо,повернемося додому, все відбудуємо і продовжимо тренуватися. 

Хоча постійно читати новини дуже, дуже, дуже важко. Коли дзвониш додому, перше запитання: «Як там ситуація, де є повітряні нальоти?» Проте, незважаючи на те, що війна триває, ми не впадаємо у відчай і добре знаємо, що добро завжди перемагає зло, Україна обов’язково переможе і поверне всі свої території» – підсумував він».