Шестеро українських фігуристів у наступному році презентуватимуть свою країну на чемпіонатах Європи та світу. Персональний склад команди було затверджено за результатами національної першості, яка завершилася сьогодні на київській «Льодовій арені». 

Отже, у найважливіших стартах сезону візьмуть участь: у чоловічому одиночному катанні Іван Павлов(тренер Дмитро Шкідченко), у жіночому одиночному катанні Анна Хниченкова(тренер В`ячеслав Ткаченко), у спортивних танцях на льоду Олександра Назарова/Максим Нікітін (тренер Ігор Шпільбанд), у парному катанні Рената Оганесян/Марк Бардей(тренер Лілія Батутіна). Ці спортсмени стали чемпіонами України у своїх дисциплінах. 

Про те,чого можна очікувати від виступів українців на ЧЄ в Остраві(23-29 січня 2017 року) та ЧС у Хельсінкі( 29 березня-2 квітня 2017 року), а також про підсумки чемпіонату України в інтерв`ю нашому сайту розповіла старший тренер збірної України з фігурного катання на ковзанах Марина Амірханова.

– Марино Олегівно, як ви розцінюєте шанси українських фігуристів на континентальному чемпіонаті і особливо на світовому,де розігруватимуться олімпійські ліцензії. Наскільки наші спортсмени є конкурентноспроможними?

– Представляти Україну на найбільших стартах сезону вирушає невелика команда, але всі учасники цілком здатні гідно виступити і здобути для України олімпійські ліцензії. 

Найдосвідченіші серед наших фігуристів – танцювальний дует Назарова/Нікітін,які є лідерами за усіма показниками. Як відомо,вони поміняли тренера і зараз працюють у США з Ігорем Шпільбандом. Мені здається, що співпраця з цим фахівцем уже дає прозитивні результати. Тобто, я не хочу сказати,що раніше дует не прогресував. Звісно, прогресував, але нині цей процес пішов швидше. У Саші та Максима дуже цікаві програми. Знаєте,я спостерігала по телевізору за їхніми виступами на етапах Гран прі і була приємно вражена оцінками коментаторів, котрі називали нашу пару ледве не єдиною «молодою та перспективною». Це справді талановиті фігуристи. 

Водночас зазначу, що змагатися у спортивних танцях на льоду зараз дуже важко. У світі, особливо у США, працює багато класних танцювальних груп і конкуренція тут неймовірна. Щоб вийти на належний рівень, потрібно показати щось особливе,незвичайне…

– Як гадаєте, зі Шпільбандом український дует зможе це зробити?

– Вони зробили хороший вибір тренера, тому треба сподіватися.

– Хотілося б почути Вашу думку про Анну Хниченкову. Помітно, що у цьому сезоні вона виглядає на льоду набагато краще.

– Справді, Аня серйозно прогресує порівняно з минулим сезоном. Це стосується навіть не елементів. У її виступах з`явилася, так би мовити, певна надійність…Раніше мені було незрозуміло, виконає вона той чи інший елемент чи ні, а тепер бачу,що вона уже не так нервує, не відволікається на другорядні речі, а спокійно катає свою програму. У Хниченкової також цікавіше поставлені програми, вона підтягнула стрибки,обертання – все стало кращим. Головне, щоб ця спортсменка стабільно виконувала все, що вміє. Прокати, які я бачила на турнірі у Мінську і тут, у Києві, були гідними. Тому, гадаю, що в особі Ані є надія на вихід у фінал ЧС та здобуття олімпійських ліцензій.

– Як Ви ставитеся до того, що у нашого найкращого одиночника Івана Павлова у змагальній програмі немає стрибка у чотири оберти? 

– Це,звичайно, проблема. Є стрибок у чотири оберти у Ярослава Паніота і на чемпіонаті України він показав хорошу програму, але ж припустився таких помилок! Якщо у короткій програмі спортсмен виконав потрійний аксель, то у довільній зробив два одинарних акселя, що значно знизило його технічну оцінку. Крім того, він «нашкодив» ще й в обертаннях. Так, Ярослав – перспективний фігурист, але ж має бути принцип справедливості. Іван Павлов виконав потрійний аксель двічі – у короткій та довільній. Щоправда, другий потрійний аксель у довільній йому не підкорився, проте він ризикнув, пішов на нього і це непоганий знак. 

Щодо четверного, то Павлову слід було тренувати його з початку сезону і на різних стартах намагатися виконувати. Я взагалі вважаю, що вчити треба одночасно три четверних, оскільки ще не факт, що вийде той, на який націлився. Що ж, Іван ще молодий спортсмен, його вік (18 років-авт.) дозволяє йому догнати суперників, які включають ці стрибки до своїх програм. Треба тільки враховувати, що буквально за рік в удосконаленні стрибків у чотири оберти зроблено відразу декілька кроків уперед.

– На чемпіонаті України невдало виступила спортивна пара Рената Оганесян-Марк Бардей. Як Ви це розцінюєте у контексті підготовки до ЧЄ та ЧС?

– Так, ці спортсмени своїми виступами у нинішньому сезоні розчаровують. Знаю, що у них є проблеми,які необхідно вирішити, якщо спортсмени хочуть у подальшому успішно виступати. 

– Марино Олегівно, якими ви бачите перспективи українського фігурного катання, виходячи з результатів національного чемпіонату?

– Зараз склалася така ситуація, що багато фігуристів з різних причин залишили спорт, тому кількість спортсменів за останні роки значно зменшилася. 

Відзначу таку важливу річ: прокати лідерів на цьому чемпіонаті були кращими, ніж торік. Але лише лідерів, оскільки наступний ешелон, на жаль, ще слабкий. Це фігуристи, які ще не змагаються у сеньорах, деякі з них – Анастасія Гожва, Іван Шмуратко, Ян Ткаліч з наступного сезону уже зможуть це робити.

Ця група дуже нечисленна, я би сказала, одиниці. 

У ешелоні ж, який йде уже за ними, є декілька цікавих фігуристів, однак вони навіть не виступали у чемпіонаті України через свій юний вік. Більше того, вони навіть ще не юніори. Йдеться, передусім, про двох дівчаток – Соню Нестерову та Настю Архипову(обидві з Києва). Повірте, це дуже сильні юні фігуристки. У наступному році, коли вони зможуть виступати у юніорах і, ймовірно, поїдуть на турніри Гран прі, є всі підстави очікувати від них хороших результатів. Ну і, звісно, ще підростуть танцювальні та спортивні пари.

Тут уже вкотре хочу відзначити відсутність належних умов для того, щоб виховувати талановитих фігуристів. Якби, наприклад, було поставлено за мету зробити великий набір дітей, то особисто я була б проти. Який у цьому сенс, коли ніде їх тренувати? 

Це питання першочергового характеру, але, на жаль, воно не вирішується роками.

Людмила Власюк.