Марія Андрійчук (Біла Церква)– срібний призер розіграшу Кубка України в жіночому одиночному катанні, срібний призер чемпіонату України серед юніорів. Тренер Вадим Честаховський.
-Маріє, в цьому сезоні ви чудово виступили на Кубку України, а потім і на юніорській першості, але на лід «дорослого» національного чемпіонату виходите вперше. Вочевидь хвилювання побільшало?
-Так, це мій перший «дорослий» чемпіонат – торік я пропустила ці змагання через травму, а ще роком раніше не потрапила в число учасників за віком. Природньо, що хвилююся більше, ніж на нещодавньому юніорському. Тут і відповідальність уже іншого рівня, і суперники сильніші. Та й часу для підготовки хотілося б більше, адже чемпіонат серед юніорів закінчився лише три тижні тому.
-На цих стартах ви успішно презентували свою нову довільну програму на музику з фільму «Титанік». Розкажіть, будь ласка, про неї.
-Не можна сказати, що це був повноцінний дебют програми, оскільки я з нею вже виступала на змаганнях в Харкові. Щоправда, той прокат був, так би мовити, пробним. Взяти музику з «Титаніка» було ідеєю мого тренера Вадима Честаховського. Він запропонував спочатку спробувати покататися під неї і якщо все піде добре, то остаточно залишити її. Спочатку мені було трохи страшно, я думала: це така відома музика, її всі знають і вже склалися стереотипи, як треба під неї катати. Навіть під час перегляду відео своїх перших спроб я бачила, наскільки розгублена. Але зараз з кожним разом почуваюся в цій програмі все впевненіше. Напевне тому, що вона мені все більше і більше подобається…Я вникла в програму, прийшло більше розуміння теми, образу Рози, її історії, трагічного фіналу і тепер мені цілком комфортно її катати.
-Технічний контент також зазнав змін?
-Так, він став складнішим. На чемпіонаті України намагатимуся виконати всі елементи максимально добре.
-Коротку програму ви не змінювали?
-Ні. Зазвичай ми катаємо програми по два сезони, а коротку поставили лише торік.
-Раніше ваш тренер сказав в нтерв’ю, що ви вчите стрибки з руками вгору. Яких успіхів досягли?
– Гадаю, непоганих. Зараз я уже виконую всі стрибки з руками вгору, крім подвійного акселя. В принципі, уже все відпрацьовано і ми вставляємо такі стрибки в програми.
– На юніорському чемпіонаті ви вперше стрибали ріттбергер?
– Не вперше, я пробувала його на інших стартах. Ви натякаєте на помилки? Та якось так виходить, що на тренуваннях все йде добре, а потім на стартах – не дуже. На змаганнях перед виходом на лід я завжди собі кажу: треба зробити елементи так, як я роблю на тренуваннях, і тоді все вийде.
– З ваших виступів видно, що ви виконуєте стрибкові елементи з задоволенням. Подобається стрибати?
-Так, дуже. Найбільше люблю лутц та сальхов.
– А як справи з хореографією?
-Уже краще. В цьому сезоні ми посилили роботу в цьому напрямі і в залі, і на льоду. Я й сама дуже стараюся – більше працюю руками, вникаю в музику…
-Які нові елементи вам хотілося б вивчити?
-Передусім, щось зі стрибків у чотири оберти.
-А потрійний аксель?
-Це надто складно,поки що боюсь.
–Яким є ваш звичайний тренувальний день?
-Я спочатку йду на «молодший» лід до малюків і займаюся десь годину. Потім 2,5-3 години льоду в старшій групі та година ЗФП.
-Але – не фігурним катанням єдиним…Які заняття ще є у вашому житті?
-Зараз мене більше цікавить одне – підготовка до ЗНО.Решту часу відпочиваю. Іноді дивлюся хокей.
– Ви активні в соцмережах?
– Лише в Інстаграм, де маю особисту сторінку.
-Маріє, у вас є відчуття, що прийшовши свого часу в фігурне катання, ви зробили абсолютно правильний вибір?
-Гадаю, що це так. Мене, як і всіх, привели на лід батьки і якщо спочатку я ще не дуже усвідомлювала таких речей, то тепер не уявляю свого життя без фігурного катання.
Людмила Власюк.
