Марія Андрійчук (Біла Церква)– срібний призер розіграшу Кубка України в жіночому одиночному  катанні, срібний призер чемпіонату України серед юніорів. Тренер Вадим Честаховський. 

-Маріє, в цьому сезоні ви чудово виступили на Кубку України, а потім і на юніорській першості, але на лід «дорослого» національного чемпіонату виходите вперше. Вочевидь хвилювання побільшало?

-Так, це мій перший «дорослий» чемпіонат – торік я пропустила ці змагання через травму, а ще роком раніше не потрапила в число учасників за віком. Природньо, що хвилююся більше, ніж на нещодавньому юніорському. Тут і відповідальність уже іншого рівня, і суперники сильніші. Та й часу для підготовки хотілося б більше, адже чемпіонат серед юніорів закінчився лише три тижні тому.

-На цих стартах ви успішно презентували свою нову довільну програму на музику з фільму «Титанік». Розкажіть, будь ласка, про неї.

-Не можна сказати, що це був повноцінний дебют програми, оскільки я з нею вже виступала на змаганнях в Харкові. Щоправда, той прокат був, так би мовити, пробним. Взяти музику з «Титаніка» було ідеєю мого тренера Вадима Честаховського. Він запропонував спочатку спробувати покататися під неї і якщо все піде добре, то остаточно залишити її. Спочатку мені було трохи страшно, я думала: це така відома музика, її всі знають і вже склалися стереотипи, як треба під неї катати. Навіть під час перегляду відео своїх перших спроб я бачила, наскільки розгублена. Але зараз з кожним разом почуваюся в цій програмі все впевненіше. Напевне тому, що вона мені все більше і більше подобається…Я вникла в програму, прийшло більше розуміння теми, образу Рози, її історії, трагічного фіналу і тепер мені цілком комфортно її катати.

-Технічний контент також зазнав змін?

-Так, він став складнішим. На чемпіонаті України намагатимуся виконати всі елементи максимально добре. 

-Коротку програму ви не змінювали?

-Ні. Зазвичай ми катаємо програми по два сезони, а коротку поставили лише торік.

-Раніше ваш тренер сказав в нтерв’ю, що ви вчите стрибки з руками вгору. Яких успіхів досягли?

– Гадаю, непоганих.  Зараз я уже виконую всі стрибки з руками вгору, крім подвійного акселя. В принципі, уже все відпрацьовано і ми вставляємо такі стрибки в програми.

– На юніорському чемпіонаті ви вперше стрибали ріттбергер?

– Не вперше, я пробувала його на інших стартах. Ви натякаєте на помилки? Та якось так виходить, що на тренуваннях все йде добре, а потім на стартах – не дуже. На змаганнях перед виходом на лід я завжди собі кажу: треба зробити елементи так, як я роблю на тренуваннях, і тоді все вийде.  

– З ваших виступів видно, що ви виконуєте стрибкові елементи з задоволенням. Подобається стрибати?

-Так, дуже. Найбільше люблю лутц та сальхов.

– А як справи з хореографією?

-Уже краще. В цьому сезоні ми посилили роботу в цьому напрямі і в залі, і на льоду. Я й сама дуже  стараюся – більше працюю руками, вникаю в музику…

-Які нові елементи вам хотілося б вивчити?

-Передусім, щось зі стрибків у чотири оберти.

-А потрійний аксель?

-Це надто складно,поки що боюсь.

Яким є ваш звичайний тренувальний день?

-Я спочатку йду на «молодший» лід до малюків і займаюся десь годину. Потім 2,5-3 години льоду в старшій групі та година ЗФП.

-Але – не фігурним катанням єдиним…Які заняття ще є у вашому житті?

-Зараз мене  більше цікавить одне – підготовка до ЗНО.Решту часу відпочиваю. Іноді дивлюся хокей.

Ви активні в соцмережах?

– Лише в Інстаграм, де маю особисту сторінку.

-Маріє, у вас є відчуття, що прийшовши свого часу в фігурне катання, ви зробили абсолютно правильний вибір?

-Гадаю, що це так. Мене, як і всіх, привели на лід батьки і якщо спочатку я ще не дуже усвідомлювала таких речей, то тепер не уявляю свого життя без фігурного катання.

Людмила Власюк.