Чемпіонат Одеської області з фігурного катання, що завершився напередодні, став непересічною подією з огляду на нинішні реалії.  Одна з найбільших у країні одеська спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з фігурного катання «Крижинка», де займається понад 400 дітей, у непростій поточній ситуації провела своєрідні контрольні прокати, перевіривши у змагальних умовах фізичний та функціональний стан своїх підопічних після вимушеної тривалої перерви у заняттях.

«Востаннє наші діти брали участь в змаганнях аж у лютому. Тому нам було важливо зрозуміти, в якій формі вони перебувають перед початком офіційного сезону в Україні – першого етапу Всеукраїнських змагань юних фігуристів та  чемпіонату України серед юнаків та дівчат», – сказала директор СДЮСШОР Наталя Тютюнник в інтерв’ю для сайту УФФК.

-Пані Наталю, якими є основні підсумки чемпіонату?

– Щодо показаних результатів, то хорошу форму продемонстрували спортсмени молодшого та середнього віку, а також хлопці, які виступали за програмою кандидатів у майстри. Водночас ми наочно пересвідчилися, що не для всіх спортсменів карантинний період минувся без серйозних спортивних наслідків. Багатьом ще не вдалося повністю поновити навички, зрозуміло, що для цього їм доведеться збільшити кількість тренувань. Змагання «висвітлили» чимало інших питань, над якими будемо працювати. Найважливіше те, що тепер кожний спортсмен і тренер знає, з чим вступає у новий сезон. Кожний зробив свої висновки і вони будуть враховані у подальшій роботі.

-Хто конкретно із спортсменів привернув вашу увагу?

-Назву, передусім, Вадима Новікова (КМС).Він виступив, як і зазвичай, чудово. Варто відзначити Лізу Іванченко, Олену Хорсуненко, Анастасію Васильченко, Ксенія Касперевич. Гарно виглядали дівчата 2009-2010 року народження. Тобто ті, хто їздив на збори і мав належну тренувальну практику. Діти, у яких такої можливості не було, виглядали слабкішими,зокрема, в ковзанні. Зазначу, що в змаганнях не брали участі переможці юнацького чемпіонату України в спортивних танцях на льоду Ліка Бондар та Артем Коваль (тренер Олена Онищенко), які зараз готуються з новою юніорською програмою до чемпіонатів України. На цей дует ми покладаємо великі надії і стараємося виділити танцюристам достатньо додаткового тренувального часу. Ліка та Артем наразі в чудовій фізичній формі і ми очікуємо від них нових перемог.

-Наскільки було важко організувати змагання з урахуванням цілого ряду протиепідемічних правил?

-Ми приймали до уваги застереження, дотримувалися всіх вимог. Щодо глядачів, то  складно обмежити їх кількість, коли виступають маленькі діти. Ми розсадили їх на достатній відстані, але родичі – не спортсмени, дисципліна в них відсутня… Тому на подальших змаганнях підготуємо наказ – один дорослий на одного спортсмена.

-Листопадові етап Всеукраїнських змагань та чемпіонат України серед юнаків та дівчат також заплановані в Одесі. Уже розпочалася підготовка до них, чи,може, через ситуацію з коронавірусом потрібно рішення міської влади?

– Дуже надіємося, що ми проведемо ці важливі змагання. Загальна площа одеського Палацу спорту – понад чотири тисячі квадратних метрів дозволяє це зробити, дотриматися соціальної дистанції не так уже й складно. Для спортсменів у нас великі роздягальні. Тобто, ми знаходимося у більш виграшній ситуації порівняно з іншими містами і можемо регулювати всі питання.

До речі, крім означених змагань, ми чекаємо в лютому наступного року міжнародний турнір LuMi dance пам’яті Людмили Михайловської, який також відбудеться в Одесі. Цьогоріч ці змагання внесено до календаря ISU.

-Будемо сподіватися, що Одеса нас порадує цими турнірами попри ситуацію, в якій ми всі опинилися.

-Так, якщо говорити про останні події, то хотілося б, щоб можливі подальші рішення щодо будь-яких – жорстких чи помірних карантинних заходів якнайменше стосувалися нашого виду спорту. Діти не повинні знову застрягти у простої, з якого надзвичайно важко виходити. Дистанційні заняття, попри численні аргументи на їх користь, просто не витримують критики. Це, скажімо, боксери чи гімнасти можуть вдома займатися більш-менш ефективно.  Фігуристи ж на паркеті ковзання не відпрацюють, а відтак є реальна загроза, що навички вони вже не поновлять. Після карантину тільки нашу школу змушені були залишити десь відсотків десять спортсменів, а відсотків 60 втратили навички. На мою думку, не можна таке вчиняти зі спортом загалом, а щодо фігурного катання, то воно не в тому стані, щоб до нього так ставилися, позбавляючи дітей можливості займатися улюбленою справою – вдруге локдауну вони вже не витримають. Якщо ж ситуація все ж спонукатиме до жорстких рішень, то нехай вони будуть правильні та зважені стосовно фігурного катання. Тим більше, що загальновідомо: фігуристи та хокеїсти тренуються в агресивних умовах, тому вони досить загартовані і менш вразливі до інфекцій.