Спортивна пара Софія Голіченко та Артем Даренський з Дніпра попри важку ситуацію залишаються у рідному місті та продовжують тренування. Нещодавно онлайн-ресурс Golden skate розмістив інтерв’ю з нашими фігуристами, яке ми пропонуємо з невеликими скороченнями. 

Коли Росія вторглася в Україну, Софія Голіченко та Артем Даренський були вдома в Дніпрі.

«Я прокинулася близько п’ятої ранку від вибухів”, – згадує Голіченко. «Мені зателефонував Артем і сказав, що почалася війна. Я відразу ж зателефонувала батькам, бо вони були в Києві, який постійно бомбили. Я дуже переживала за своїх рідних та близьких. Ми намагалися підтримувати зв’язок якнайдовше. Це було страшно!” 

Спортсмени залишили Україну, щоб взяти участь у чемпіонаті світу з фігурного катання 2022 року, але зрештою відмовилися від виступу (в довільній програмі). Потім вони продовжили підготовку в Польщі, а в травні повернулися до Дніпра, щоб відновити тренування під керівництвом свого тренера Лілії Батутіної.

“Війна торкнулася всіх, хто живе в Україні”, – зазначив Даренський. “Життя стало більш складним і несподіваним. Щодня лунають сирени та вибухають ракети. Важко дивитися на те, що щодня гинуть люди, зокрема, діти, і так само важко бачити, що люди, які живуть у Росії, знають про це і мовчать або підтримують”.

“Багато людей поїхали”, – додала Голіченко. “Немає можливості побачитися з друзями,  батьками. Я не бачила свого батька дуже довго, востаннє у лютому. У мене розривається серце від того, що росіяни зробили з Маріуполем, Харковом, Бучею, Гостомелем та багатьма іншими містами. Ми всі сподіваємося, що це незабаром  закінчиться. Ми також будемо старанно працювати, щоб гідно представляти Україну на змаганнях. Щоб довести, що ми боремося, ми сильні і що українці впораються з усім!”.

Батько Софії служить у територіальній обороні в Києві, а батько Артема – у Збройних Силах України.

“Те, що відбувається зараз в Україні, не має відбуватися ніде”, – сказав Даренський. “Люди повинні зрозуміти, що війна не змінилася, вона завжди буде трагічною та кривавою. Завжди гинутимуть мирні мешканці та діти. Люди в Україні не думають про відпочинок на пляжі. Вони думають про те, чи будуть вони живі завтра, чи живі їхні родичі. Щодня ракети та бомби прилітають у багато міст, і ніхто не знає, де вони впадуть”.

Коли Даренський не тренується, він керує футбольною командою, щоби зібрати гроші для української армії.

“До війни я грав у футбольній команді “Сокіл”, – пояснив він. “Коли почалася війна, половина команди пішла служити до армії. Цілий загін був знищений, убитий, двоє наразі перебувають у лікарні з пораненнями. Зараз я граю у новій команді, яка збирає гроші для допомоги військовим. Ми купуємо шоломи, бронежилети, одяг тощо. Щосуботи граємо в турнірі, на якому збираємо гроші».

Чемпіони України в парному катанні сподіваються взяти участь у змаганнях наступного сезону і в даний час працюють над новими елементами та програмами.

“Мерія надала нам лід безкоштовно, і це дуже допомагає!” – сказав Даренський. “Наша мета – показати, що в Україні є фігурне катання і воно розвиватиметься, незважаючи на війну. Ми також хочемо, щоб наші люди бачили, що спортсмени теж борються. Ми хочемо, щоб люди знали, що відбувається в Україні”.

Голіченко та Даренський залишили коротку програму минулого сезону під композицію “Жива» українського гурту Hardkiss, а довільна програма буде під кавер-компіляцію композицій гурту Nirvana. Фігуристи працюють над покращенням різних елементів для наступного сезону, включаючи стрибки, обертання та переходи.

Попри те, що спортсмени живуть та тренуються в розореній війною країні, вони разом із багатьма іншими українськими спортсменами рухаються вперед. 

«Мене мотивують і підштовхують мої друзі, рідні та ті люди, які мені дорогі», – сказав Даренський. «Вони дуже хочуть бачити мене на змаганнях, і я хочу представляти свою країну на багатьох стартах».