Галина Чурілова (тренер танцювальних дуетів Олександри Назарової/Максима Нікітіна та Дар’ї Попової/Володимира Бєлікова).

«Саша та Максим завершали свою підготовку до чемпіонату України у Харкові, де ми доопрацьовували програми. Спортсмени   дуже додали у своєму катанні, зокрема, було змінено у кращий бік чимало зв’язок. Немаловажно й те, що працювали вони, так би мовити, з бойовим настроєм. Ми акцентували на тому, що їм інкримінували після виступів у змаганнях Гран прі – це швидкість, злагодженість, виразність, багато уваги приділяли загальному враженню від програм. Звісно, на спортивній формі фігуристів не могла не позначитися ситуація зі зміною тренера та переїзд до Франції. Не треба скидати з рахунків і те, що й Фаб’яну Бурзі необхідно було освоїтися з новими учнями, це також потребувало певного часу. Відтак дует «втратив» три місяці. Але Саші та Максиму треба віддати належне – вони дуже цілеспрямовані, добре засвоюють уроки, вміють слухати тренера та враховувати його зауваження.

Щодо Дар’ї Попової та Володимир Бєлікова, то поки що важко сказати, як складається для них цей сезон… Начебто й успішно, але тренер завжди бачить, передусім, недоліки. На турнірах Дар’я та Володимир виступають добре, водночас, ці ж турніри свідчать, що роботи попереду ще багато. У мене були до дуету зауваження стосовно вчорашнього виконання римічного танцю, але я враховую й те, що вони зазвичай почуваються дещо скуто саме на київському льоду. Сподіваються, що у довільній програмі мої учні «переступлять» через цей психологічний бар’єр».

Дмитро Дмитренко (тренер Андрія Кокури).

«Друге місце, яке посідає після короткої програми Андрій, жодним чином не несподіванка, а закономірність. З цим, без сумніву, здібним фігуристом певний час працював Анатолій Євдокимов, потім долучився я. Тому знаю Андрія давно, спостерігаю за його ростом і можу сказати, що він подає великі надії. Його своєрідність та несхожість на інших відзначають й зарубіжні фахівці. Наприклад, з останнього міжнародного турніру в Польщі, куди мій учень приїхав трохи раніше мене, він надіслав таку смс-ку: «Після тренування мені потиснув руку Мішин». 

Андрій серйозно ставиться до тренувань і до фігурного катання загалом. Звісно, у нас є технічні моменти, які треба посилити, зокрема, поставити правильну поштовхову позицію, а стрибки у нього легкі, амплітудні, видовищні. Тренуємо четверні, причому спортсмен не боїться йти на них, мабуть, позначається те, що його сім’я пов’язана з акробатикою… Андрій уже володіє всім набором потрійних, за останній місяць ми відчутно просунулися у вивченні потрійного акселя, майже готовий каскад 3+3.

Зараз займаємося набором технічного мінімуму й будемо боротися за «путівку» на юніорський чемпіонат світу».