В інтерв’ю сайту УФФК триразовий чемпіон України Іван Шмуратко оцінив свій виступ на національній першості, розповів про нюанси тренування стрибків у чотири оберти та про те, кого вважає еталонним їх виконавцем, пояснив ставлення до літери «q» в протоколах з точки зору фізики, а також зізнався, чому разом з Андрієм Кокурою вирішив створити український подкаст про фігурне катання.

-Іване, вас якось мало було видно в цьому сезоні, навіть з огляду на специфічну ситуацію зі змаганнями…

-До чемпіонату України я не виступав на змаганнях понад чотири місяці – востаннє брав участь у Budapest Trophy в жовтні минулого року. А загалом в цьому сезоні через різні події, які буквально звалилися на мене одна за одною, я мав лише три старти. Тому вже просто не міг дочекатися чемпіонату України! Хотілося якнайскоріше вийти на лід, щоб відчути звичну змагальну атмосферу, за якою неймовірно скучив. Якщо чесно, то це був чи не найемоційніший старт у моєму житті.

-Яким ви побачили і як оцінили своє катання після такої тривалої перерви?

-Я безліч разів, ну, точно не менше десяти, переглядав потім обидві програми і скажу відверто: пишаюся тим, що зробив. Може, це пролунало надто гучно, але це справді так. Я реально рідко отримую задоволення на 100 відсотків, коли спостерігаю за своїм катанням зі сторони. Проте тут можу сказати, що великий об’єм роботи, який ми виконали перед чемпіонатом, дав свої результати – і коротка, і довільна програма  були на висоті.

– Фахівці відзначали прогрес в компонентах, ви добре просунулися в цьому сегменті. Але не всі стрибки вийшли бездоганними, наприклад, сальхов у чотири оберти в обох програмах ви не докрутили…Є якась конкретна причина цього?

-І все ж у відпрацюванні цього стрибка я так само бачу прогрес. Тут потрібно розуміти, що такий елемент не щоразу буде виходити максимально добре саме на цьому етапі підготовки. Бувають невдалі дні і на чемпіонаті України якраз був один з них, що не дозволило мені стовідсотково використати свої можливості. Насправді, ту кількість спроб виконання четверного, яка була в мене на початку сезону, зараз можна помножити на десять. І з кожним циклом приходить все більше розуміння нюансів стрибка, я в нього буквально занурююся і, повірте, працюю  дуже серйозно, бо усвідомив, що з четверними жартувати не варто.

-А що за збій з ріттбергером наприкінці довільної програми?

-Це повністю моя вина і моя відповідальність. Я не повинен був припускатися помилки, оскільки саме з ріттбергером проблем не мав – для мене його виконати, це як випити чаю. Може, причина в ще не повному відновленні після того, як я перехворів коронавірусом…

Наслідки ще відчуваються?

-Ковід довго намагався мене не відпускати, але в нього нічого не вийшло. Десь на 85 відсотків я вже відновився, хоча за два тижні до чемпіонату України не міг робити навіть обертання. Тому радий, що зміг виступити на максимумі.

-Наразі у вас інша мета – виступ на чемпіонаті світу в Стокгольмі наприкінці березня. Що, на ваш погляд, потрібно підтягнути першочергово за час, що залишився?

Треба продовжувати працювати в тому ж ключі, що й весь сезон. Завдання – остаточно відновитися фізично і більше катати програми повністю, від початку до кінця, щоб набути впевненості і відшліфувати технічні моменти, зв’язки, доріжки кроків, обертання. Підходитимемо максимально ретельно до виконання всіх елементів, але стрибки будуть взяті під особливий контроль.

-Об’єм тренувань не збільшуватимете?

-А от цього в жодному разі не можна робити! Якщо вийти з того темпу, в якому ми працюємо увесь сезон, організм може сказати: досить. Тому будемо підлаштовуватися під змагання та поступово виходити на пікову форму.

-Ваша нова коротка програма (Шарль Азнавур «Вічна любов»-авт.) вже остаточно  вибудувана, змін у ній не плануєте?

-До чемпіонату світу змін у короткій не буде. Хоча…Давайте я залишу це питання відкритим.

-Іване, ви пробуєте тренувати, крім сальхова, ще й інші стрибки у чотири оберти?

-Так,звичайно. Я вивчаю ще декілька і ми поговоримо про це, коли настане час. Нецікаво ж розповідати геть про все, треба хоч трохи потримати інтригу….Дуже важливо мати в своєму арсеналі декілька стрибків ультра-сі, оскільки ніколи не знаєш, як «почуватиметься» той чи інший з них у день старту. Якщо подивитися, наприклад, на Нейтана Чена, то в нього програма досить гнучка і він може на одному старті виступати з чотирма четверними спочатку з одним контентом, потім змінити його на інший  і для нього це не буде проблемою. Я налаштовую себе на те, щоб не ставити собі рамки, мовляв, ось у мене такий контент і я тільки його катаю упродовж сезону. Стрибкова різноманітність спортсмену просто необхідна.

-Ви вважаєте Чена еталонним виконавцем стрибків у чотири оберти?

Я би сказав, що таких спортсменів декілька. Але перші, хто спадає на думку, це Юдзуру Ханю та Нейтан Чен.

-Фігуристи досі коментують введення ISU в оцінку стрибків нової категорії недокрутів – в чверть оберту. Що ви скажете щодо цієї новації?

– Якщо чесно, то я до цієї літери q ставлюся не дуже…З точки зору фізики, в якій я трохи розбираюся, не може спортсмен завжди виїжджати рівно, відхилення у 20-30 градусів практично неминучі. Крім того, точне приземлення паралельно руху ковзана – ні градусу ліворуч, ні градусу праворуч надто травмонебезпечне. Це мої власні відчуття.

-Ви вже плануєте нові програми?

-Звичайно. Наразі це не в пріоритеті, але я вже на 80-90 відсотків впевнений в своїх програмах на наступний сезон.

-А якщо раптом доведеться ставити їх онлайн? Вас це не бентежить?

Зовсім ні. Це цікавий новий досвід та й прикольно. Якщо ситуація спонукатиме, будемо працювати і в такому форматі. У будь-якому випадку співпраця з постійним постановником моїх програм Дмитром Дмитренком продовжиться.

-Іван Шмуратко на льоду та Іван Шмуратко в житті – одна й та ж людина?

Гадаю, що так. Ці дві програми, які я зараз катаю, повністю відображають мій внутрішній світ. Особливо довільна (Cornerstone by Benjamine Clementine-авт.).

Кожне слово пісні та кожний музичний акорд я пропускаю через себе, вони абсолютно співзвучні з моїми емоціями та відчуттями. Тобто, якщо хтось хоче більше дізнатися про мене як про людину, то ось я, у своїх програмах.

Ви думаєте про те, чим займатиметесь, коли настане час попрощатися зі змаганнями, тобто в далекому майбутньому?

– Кожний фігурист вам скаже, що він живе своїм видом спорту. Я також з семи років  кажу батькам, що хочу бути тренером і, між іншим, вже починаю реалізовувати ці плани. Але ж життя треба урізноманітнювати, тому мені особисто хотілося б розвиватися і в інших напрямках. Наприклад, зараз я пишу різні речі про те, що бачу, що думаю, що відчуваю. Поки роблю це для себе, хоча не виключаю, що в майбутньому спробую щось опублікувати. Мені дуже подобається переносити

на папір свої думки та емоції. До речі, ці ж тексти можна «прочитати» і в моїй довільній програмі, тільки я ділюся ними з глядачем за допомогою рухів. Крім того, багато читаю – художню літературу, документалістику, що завгодно, головне, щоб було написано «від душі». Дуже люблю  шведського письменника та блогера Фредріка Бакмана за глибокі думки, тонку іронію, щирість. Мені здається, він міг би стати класним фігуристом! 

-А до кіно, до якого вас залучив ваш товариш по збірній команді та друг Андрій Кокура, ви уже охололи?

-Я допомагав йому в роботі над однією з його короткометражок. Це було справді круто, але лише один раз. Зараз Андрій у розробці супергеніальної ідеї, якої світ українського кіно ще не бачив. Проект надзвичайно цікавий, та не будемо забігати наперед, всьому свій час.

-Проте один ваш спільний проект вже запущений і отримав чимало позитивних оцінок. Маю на увазі подкаст про фігурне катання.

-Ми це зробили, оскільки любимо фігурне катання і хочемо розповісти про нього якомога більшій кількості людей. У нас обох за плечима – змагання високого рівня,   які ми в своїх розмовах часто обговорюємо, аналізуємо. От ми й подумали, чому б не зробити це на платформі, доступній для всіх. І зробити так, щоб було цікаво і фігуристам, і не фігуристам. Зараз ми з Андрієм працюємо над удосконаленням свого проекту, зокрема, будемо запрошувати і залучати до розмови цікавих людей. Насправді це захоплююче – говорити про українське фігурне катання, говорити українською, як ми зараз це робимо з вами, привертати увагу до проблемних питань… Сподіваємося на активний зворотній зв’язок, щоб ідея по-справжньому запрацювала.

Людмила Власюк.