Найнезвичайніший в історії фігурного катання сезон попри негативні прогнози, втрати та туманні перспективи потроху рухається вперед. Фігуристи збірної України відкрили його кубковими стартами та міжнародним турніром в Будапешті, а невдовзі вийшли на змагальний лід і спортсмени молодших категорій. Останні всеукраїнські змагання – Autumn Talents Cup Ukraine відбулися в різних вікових групах в Броварах Київської області. Про їх значення у непростій карантинній ситуації та перебіг в інтерв’ю сайту УФФК розповіла суддя Міжнародної спілки ковзанярів (ISU), член президії Української федерації фігурного катання, професор Ірина Медведєва, яка була суддею цих масових стартів.  

-Ірино Михайлівно, в чому ви вбачаєте основну мету турніру і чи було її, на ваш погляд, досягнуто?

-Дуже важливо, що в змаганнях змогли взяти участь саме спортсмени базової підготовки. Якщо збірна команда вже мала певну змагальну практику, то для цієї ланки ситуація, що не передбачала стартів, вже ставала загрозливою  – в таких умовах абсолютно неможливо розвиватися та вдосконалювати майстерність. Адже тренувальний процес триває, а проаналізувати та оцінити його без змагань тренери не мають змоги. Старти для юних фігуристів були конче потрібні і турнір в Броварах вчасно та, що немаловажно, ефективно перервав паузу, яка вже надто затягнулася. В цьому сенсі змагання, звісно, досягли своєї мети. Тим більше, що їх було проведено на досить високому рівні завдяки як ряду технічних новацій, так і суто людському фактору. Зокрема, чудовою ідеєю було запросити до суддівства у віддаленому режимі члена техкому ISU Ріту Зоннекейн. До речі, зв’язок з нею супроводжувався цікавими заставками, що візуально виглядало дуже ефектно. Додам до цього якісний лід та хороші умови для всіх, хто виступав, виводив спортсменів на лід та судив ці змагання.

-Чимала кількість учасників різних вікових категорій, вочевидь, надала можливість оглянути резерв українського фігурного катання. Якою ви побачили цю картину, хто привернув вашу увагу?

-Безумовно, навіть перший для переважної більшості учасників старт після тривалої  перерви дозволяє зробити певні висновки і оцінити потенціал юних фігуристів. Мені особисто сподобалися виступи, передусім, хлопців у категоріях юніори та сеньйори. Це, зокрема, Федір Куліш (тренер Олександр Артищенко) – дуже здібний фігурист, який володіє високими стрибками, що він і продемонстрував. Серед дорослих непогано виглядав Андрій Кокура (тренер Дмитро Дмитренко). Щоправда, він ще не повністю поновився після травми, але позитивна динаміка уже є, особливо це було видно в  довільній програмі. Хороше враження справив також Михайло Рудковський (тренер Олександр Артищенко). Серед дівчат я би відзначила юніорку Катерину Кононенко, також ученицю цього тренера. Хоча коротку програму вона виконала не надто добре, але фігуристка володіє всіма потрійними, каскадами, тобто, стосовно неї можна уже говорити про певний рівень. Дуже сподобалися танцювальні дуети Марії Тумановської-Чайки – новіси Мирослава Ткаченко/Андрій Капран та юніори Уляна Прядун/Максим Бондаренко, а також учні одеського тренера Олени Оніщенко Ліка Бондар/Артем Коваль. Запам’яталися своїми виступами чимало й інших учасників, в тому числі, з  молодших вікових груп. Водночас, наразі не можна про них однозначно сказати, що це перший, другий чи третій номер, оскільки їхній вік характеризується тим, що сьогодні фігурист чудово катається, а завтра може не зібратися…Тобто ще немає стабільності та надійності виконання елементів – це прийде пізніше.

-Як би ви оцінили технічний рівень учасників, чи багато фігуристів зважувалися на складні елементи?

-Чимало. Але в деяких випадках я би утрималася від позитивної оцінки цього похвального загалом прагнення…Хочу пояснити свою думку, щоб знали тренери. У фігурному катанні аксіомою є те, що спочатку потрібно навчити юного спортсмена основам техніки – ковзанню, крокам, а вже потім приступати до стрибкової частини. Якщо робити навпаки, у подальшому неминуче будуть проблеми. На жаль, тут спостерігалася саме така картина, коли діти намагалися виконувати стрибки, а ковзання їм не вдавалося. Звісно, тренерська робота нелегка і важко врахувати всі нюанси. Але є деякі моменти, які, можливо, краще видно зі сторони.

-Ви судили на турнірі ще й аматорів. Яке враження вони справили на вас?

– Якнайкраще! Я нечасто працювала на змаганнях аматорів й нині рівень деяких з них  став для мене відкриттям. Відзначу харківську школу, її представляли діти з хорошими програмами, цікаво було спостерігати за юними фігуристами з Кривого Рогу…Виступи аматорів засвідчили наявність немалої кількості здібних дітей саме на цьому, початковому етапі. Головне, їх не втрачати й частіше залучати до спортивної підготовки.

– Ірино Михайлівно, принагідно хотілося б почути вашу оцінку виступів українських фігуристів – членів збірної команди на нещодавньому міжнародному турнірі Budapest Trophy, де ви також входили до суддівської бригади ISU.

– Той факт, що наші спортсмени здобули в Будапешті чотири нагороди, і є найкращою оцінкою їхньої участі в турнірі. Я судила юніорські танцювальні дуети і мене надзвичайно порадував виступ наших переможців – Марії Голубцової та Кіріла Бєлоброва. Учні Марії Тумановської-Чайки досить стрімко прогресують. Якби сезон був повноцінним, вони вже мали б виступати в дорослій категорії. Але в даній ситуації тренер зробила, на мою думку, тактично правильний вибір, вирішивши, що танцюристи кататимуться як за юніорів, так і за сеньйорів.

Дуже добре зарекомендувала себе нещодавно створена харківська танцювальна пара Марія Пінчук та Микита Погорєлов (тренер Галина Чурілова), яка посіла друге місце. У спортсменів ще немає великого досвіду спільних виступів, проте вони продемонстрували всі задатки для того, щоб стати цікавим, перспективним дуетом. В  групі сеньйорів не підвели чемпіони України в спортивних танцях на льоду Олександра Назарова та Максим Нікітін, які здобули найвищу нагороду турніру. На мій погляд, учні Галини Чурілової ще не набрали повністю спортивної форми, але зараз у цьому немає потреби, їм потрібно вийти на пік до січневого чемпіонату Європи, звісно, якщо він відбудеться. Тобто тренувальний процес побудований у них дуже грамотно.

Ще одна наша переможниця  – Анастасія Шаботова стала, без перебільшення, хедлайнером турніру в своїй юніорській групі, чудово виконавши потрійний аксель. Інша справа, що нині вона воює з ріттбергером, але тут потрібно зважити на складні умови тренувань, в яких вона опинилася. У чоловічому одиночному катанні своє завдання виконав наш Іван Шмуратко – він вперше виїхав стрибок у чотири оберти і взагалі залишив хороше враження своїм катанням.  

Насамкінець хочу зазначити, що всі турніри за участю українських фігуристів, які вже відбулися в цьому сезоні, засвідчили успішне повернення наших спортсменів до змагального марафону. Тепер головне – не втрачати мотивації і продовжувати відточувати свою майстерність. Будемо сподіватися, що ситуація сприятиме цьому і подальші змагання відбудуться відповідно до традиційного календаря.

Людмила Власюк.