Коли прояви гніву стають проблемою?

Почуття гніву в дитини може виникати з багатьох причин. Наприклад, через те що дитина проживає певний етап свого розвитку і ще просто не здатна розуміти власні емоції. Крім того, прояви гніву бувають пов'язані з травмами та психічними проблемами. Зазвичай істерики дитини, її суперечки з батьками – цілком нормальне явище, але іноді прояви гніву свідчать про ненормальну поведінку дітей.

Коли дитина виявляє почуття гніву через істерики?

Досить часто – у дошкільному віці. Дитячі психологи і фахівці з раннього розвитку послуговуються висловом «жахливий дворічний вік». Саме тоді в дітей нерідко трапляються істерики. Їх причиною є фрустрація, і дитина знає тільки один спосіб висловити її – за допомогою істерики, скажімо, коли не хоче робити те, на що їй вказують батьки або коли їй щось забороняють.

Однак іноді дитячі істерики свідчать про ненормальні прояви гніву. Останні можуть бути ознакою жорстокості або агресії в дитини. Якщо істерики в неї трапляються дуже часто або тривають протягом тривалих відрізків часу, вам необхідно бути особливо уважними. Названі ознаки можуть свідчити про ті чи інші психологічні проблеми в дитини.

Прояви гніву в старших дітей

Дорослішаючи, дитина переростає істерики, вчиться в інший спосіб повідомляти, що їй подобається або ні. Також вона легше справляється з фрустрацією. Зрозуміло, ще бувають ситуації, коли вона зривається і виявляє гнів. У розумних межах це нормально. Усе залежить від конкретної ситуації та стадії розвитку, на якій перебуває дитина в той чи інший момент.

У старшому дошкільному віці стає ясно, чи страждає дитина від психічних розладів, зокрема неконтрольованих спалахів гніву.

Травматичний досвід або складні ситуації можуть достатньо сильно вплинути на дитину. Результат – поява в дитини проблем з вираженням почуття гніву, проблеми у сім'ї, нездатність дитини контролювати свій гнів тощо.

Ознаки гніву в дитини

Дуже важливо якомога раніше виявити симптоми, які свідчать про наявність у дитини проблем із гнівом. Поспостерігайте за її поведінкою й визначте, як часто в неї трапляються спалахи гніву. Також постарайтеся визначити, наскільки сильні ці спалахи.

Діти, особливо маленькі, часто кричать або голосно плачуть, коли щось іде врозріз із їхніми бажаннями. Вам необхідно визначити, чи є при цьому ризик для самої дитини і тих, хто поруч.

Ознакою того, що дитина слабко контролює власний гнів, є також те, що його спалахи відбуваються занадто часто або тривають протягом тривалих відрізків часу. Якщо істерика дитини триває 30 хвилин чи довше або ж трапляється понад 5 разів на день, це свідчить про наявність у неї проблем із гнівом.

Якщо дитині й далі дозволяти проявляти погану поведінку, викликану гнівом, якщо не працювати із цим почуттям, цілком імовірно, що ця проблема не полишить її і в підлітковому віці, і навіть у дорослому житті. Труднощі з управлінням гнівом з роками посилюються, призводячи в дорослому віці до проявів жорстокості. Це, своєю чергою, піддає ризику й саму людину, котра гнівається, і її оточення. З почуттям гніву легше працювати в дитинстві, реагуючи на ознаки проблеми, яка насувається.

Джерело: Розвиток дитини

2016 ©Української федерації фігурного катання на ковзанах.

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на ufsf.com.ua.