Сергій Баранов: «Якщо у фігурному катанні нічого не міняти, настане стагнація»

Заплановані зміни у фігурному катанні, винесені на розгляд червневого Конгресу Міжнародної спілки ковзанярів(ISU), є логічною реакцією на поточні процеси у цьому виді спорту та запити спортивної громадськості. Для того, щоб іти у ногу з часом оновлення необхідне, вважає відомий український фахівець  фігурного катання, кандидат у члени технічного комітету  ISU зі спортивних танців на льоду Сергій Баранов.

34-річний  харків’янин аналізує  ситуацію  у фігурному катанні з позицій  солідного практика, маючи за плечами  чималий досвід  суддівства як всеукраїнських, так і міжнародних змагань. Упродовж останніх десяти років він успішно виконує обов’язки технічного спеціаліста ISU, у цій якості працював, зокрема, на чемпіонаті світу серед юніорів, фіналі та ряді етапів юніорської та «дорослої» серії Гран прі, зимових юнацьких Олімпійських іграх.  

Нині, будучи авторитетним  впливовим фахівцем, Сергій Баранов  з повагою та теплотою згадує тих, з ким «мав честь» працювати на початку своєї суддівської діяльності, зокрема, Майю Усову (чемпіонка світу та Європи в дуеті з Олександром Жуліним, потім – тренер, технічний спеціаліст  ISU -авт.), Людмилу Михайловську (відомий фахівець, суддя, упродовж 12 років входила до техкому ISU –авт.). «Мені пощастило, що я розпочинав кар’єру з досвідченими, розумними людьми, справжніми професіоналами у фігурному катанні. Я досить швидко вчився саме завдяки тому, що отримував від них грамотні консультації та допомогу.  Та й у подальшому  відчував потужну фахову підтримку  - з боку членів техкому, технічних спеціалістів», - каже він.

Сергій Баранов вболіває за «свій» вид спорту  чи не сильніше найзапеклішого шанувальника, але, звісно, як один з численної команди фахівців ISU, які генерують реформаторські ідеї у фігурному катанні. Він має й власні конструктивні  пропозиції, зокрема,щодо того, як можна було б скоригувати організацію роботи  технічного комітету зі спортивних танців на льоду. Одна з них стосується тіснішої співпраці ISU з тренерами.

«Наразі  члени техкому дещо дистанційовані  від  тренерів  та спортсменів  і, висловлюючи свої думки щодо правил чи виконання того чи іншого елементу, не завжди потрапляють «у точку». Відтак тренерам важко буває врахувати їхні зауваження. Це призводить до непорозумінь та суперечливих моментів і точно не йде на користь справі. Гадаю, що техком, працюючи над  змінами до правил, має максимально враховувати думки тренерів, адже саме вони є рушійною силою цих змін, своєрідними прискорювачами розвитку фігурного катання у потрібному напрямі. У цьому сенсі було б доцільнішим уникати всього, що могло б сприйматися як диктат і – почути тренера», - вважає  Сергій Баранов.

- Справді, нерідко оцінки виступу спортсмена, висловлені тренером та суддею,відрізняються так, наче йдеться про різні змагання…

- Та це просто небо і земля! Кожна сторона бачить різні речі…Це проблема, яку, на мій погляд, можна вирішити,наблизивши трактування правил до тренерських підходів.

-Сергію Леонідовичу, які переваги надає національним федераціям присутність їх представника у техкомі ISU?

-Давайте конкретизуємо питання : що це дає саме Україні? Спортивні танці на льоду у нас розвиваються  хоча й не так динамічно, як хотілося б, але, всупереч  похмурим прогнозам на кшталт «танці вмирають», все ж можна говорити про непогані перспективи. Ми маємо позитивну тенденцію, яку успішно формують і дуети вітчизняного вищого ешелону, і підростаюче покоління  танцюристів. На прискорення  цього процесу та його якісні характеристики значним чином впливає членство представника федерації у техкомі ISU. Адже в такому разі відкриваються можливості отримувати інформацію ISU,наприклад,  про запровадження новацій, додаткових вимог  тощо, як то кажуть «з перших уст». Тобто на семінарах член техкому надає  вітчизняним суддям,тренерам  повну і об’єктивну інформацію  щодо політики техкому у певному питанні, його останніх рішень, причому з детальними роз’ясненнями. Це важливо, оскільки ті ж тренери у своїй роботі матимуть змогу уникнути кроків, які можуть суперечити офіційній  позиції.  Країнам же, не представленим у технічному комітеті, у цьому сенсі важкувато, оскільки доводиться більше працювати «у телефонному режимі».

-Зрозуміло, що правила ISU – не догма й мають коригуватися. Проте цього разу на Конгресі розглядатимуть  можливість просто-таки кардинальних змін. Які з них Ви підтримуєте, у яких сумніваєтеся?

- Скажу спочатку, що викликає сумніви. Це,передусім, ускладнення короткого танцю, до речі, його буде перейменовано у ритм-данс. Пропонується значно ускладнити ключові моменти, за які спортсмени отримують бали,  і зробити жорсткішим їх оцінювання. Зокрема, вписано, на мій погляд, надто багато кроків, що може дати більше підстав суддям не зараховувати бали. Я не применшую важливість і необхідність більш суворого оцінювання, але  ж і фігуристам треба дати трохи свободи.

Обговорюватиметься ще такий момент, який, на мою думку, має право на існування. Йдеться про твіззли. Якщо один спортсмен помиляється під час виконання цього елементу, то покараний буде саме винуватець, а не дует у цілому. Тобто пропонується розділити відповідальність між двома партнерами: той,хто добре впорався з твіззлами, отримає за це належну оцінку, а партнер, який помилився, знижену. Це відіб’ється у загальній сумі і, завдяки покаранню лише одного фігуриста, у підсумку дует зазнає менших втрат.

-Сергію Леонідовичу, на Вашу думку, за яких умов в Україні може з’явитися більше талановитих танцювальних пар?

- Як я відзначав, в Україні є певні проблеми у спортивних танцях на льоду, хоча загалом ситуацію не можна назвати загрозливою. Наразі підготовка українських танцювальних дуетів зосереджена, здебільшого, у двох містах – Києві та Харкові. Лише нещодавно,  завдяки появі якісної ковзанки в одеському Палаці спорту, з’явилися перспективні пари і у цьому місті, проте вони ще надто юні. Звісно, дуже хотілося б, щоб розвиток нашого виду фігурного катання не обмежувався двома-трьома регіонами і в цю орбіту включилися якомога більше міст. Це непроста робота, яка потребує хороших  баз, наявності грамотних тренерських кадрів…Поки що ж цілий комплекс причин призводить до того, що на всеукраїнських змаганнях  і без того нечисленні дуети опиняються практично у неконкурентному середовищі у той час, як саме конкуренція рухає спортсмена вперед і мотивує  удосконалювати своє катання.

І все ж у мене немає сумнівів у тому, що об’єднаними зусиллями ми зможемо вивести фігурне катання України на світовий рівень.

Довідково. Сергій Баранов балотується  на посаду члена технічного комітету Міжнародної спілки ковзанярів (ISU)  зі спортивних танців на льоду. Його кандидатуру запропонувала  суддівська колегія Української федерації фігурного катання на ковзанах, після чого президія УФФК затвердила відповідне рішення.

Сергій Баранов є одним з п’яти претендентів на членство у техкомі з танців, з яких буде обрано трьох. Це також представники Великої Британії, США, Угорщини та Росії. 

Голосування відбудеться на Конгресі  ISU 6-8 червня 2018 року в іспанському місті Севілья.

Людмила Власюк.

Для можливості залишити коментар потрібно зареєструватися.

2016 ©Української федерації фігурного катання на ковзанах.

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на ufsf.com.ua.