Андрій Кокура: у довільній програмі покажу свою інтерпретацію історії Казанови

Андрій Кокура - один з тих фігуристів-юніорів, кого мав би «взяти на замітку» лідер української збірної Іван Шмуратко як можливого серйозного суперника. 16-річний учень Дмитра Дмитренка демонструє досить швидкий прогрес. У минулому сезоні він дебютував на юніорській міжнародній арені, проте боязким новачком не виглядав. Окрім чемпіонату світу в цій віковій категорії, де Андрій був 26-м, у решті змагань він не опускався нижче шостого місця, а на цьогорічному Mentor Torun Cup 2019 зійшов на найвищу сходинку п’єдесталу.

Наразі Андрій Кокура інтенсивно готується до наступного сезону, маючи намір показати інший, вищий рівень катання. Щойно він повернувся з тренувальних зборів й продовжив підготовку на столичній Льодовій арені. Нашому сайту фігурист розповів про роботу над новими програмами, про плани, тренування, захоплення, про те, які уроки виніс зі свого першого ЮЧС, а також зізнався, які фільми часто переглядає та що любить читати.

-Андрію, де відбувався збір і як він пройшов для вас?

-Щороку влітку ми з Дмитром Михайловичем(Дмитренком-авт.) їздимо на збір зазвичай у Словаччину або в Чехію. Цього разу були в Словаччині. Відпрацьовували ковзання, тренували й стрибки, працювали над компонентами. Все приблизно так, як на звичайному тренуванні вдома, просто вчили нові елементи, закріплювали старі, можна сказати, додавали обертів.

-Як вважаєте, всі завдання виконали?

-Я задоволений, оскільки намагався все робити за максимумом. Щодо зборів, то у них є така особливість, як проходити дуже швидко і потім доводиться дорікати собі, що не все встиг і можна було б тренуватися краще. Знаючи цей нюанс, я старався працювати якомога інтенсивніше. Щоправда, наслідки невеликої травми, яка була у мене раніше, дещо обмежували в деяких елементах, наприклад, я практично не стрибав тулуп. Але решта стрибків йшла нормально.

-В якому об’ємі тренуєтеся нині, після приїзду?

-Під час збору тренувався більше. На ковзанці на Шалетт у нас лід двічі на день в будні та один раз – в суботу. Можливо, невдовзі буде трохи більше.

-Розкажіть,будь ласка, про свої нові програми, якщо тільки ви не хочете «засекретити» їх до початку сезону.

-Ні, я не прихильник цього. Коротка залишається з минулого сезону (Скрімін Джей Хокінс «I Put a Spell on You). А у довільній вирішено використати музику з одного з фільмів про Джакомо Казанову. На цьому музичному варіанті зупинився Дмитро Михайлович, який є також постановником моїх програм. Він «скинув» мені його, я прослухав і мені дуже сподобалося. Зрештою, я знав, що так станеться, оскільки довіряю своєму тренеру.

-Тобто ви постанете в образі Казанови?

-Так.Звісно, ми інтерпретуємо його.

-Як ви бачите цей образ на льоду ?

-Я маю донести до глядача ідеї любові, добра,радості. Зізнаюся, що саме ця лінія у фільмах про Казанову відповідає моїм внутрішнім відчуттям, тому я почуваюся в образі дуже комфортно. Тим більше, що в програмі лунає темпова музика, до якої я небайдужий.

-Коли плануєте прокат програми повністю?

-Поки що відпрацьовуємо фрагментарно зі стрибками. Сьогодні ж я катав макет програми. А от коли вже прокатаю її повністю, точно не можу сказати. Звісно, це станеться дуже скоро, адже сезон наближається.

-Щодо технічної складової. Яким буде контент, що нового ви вивчили упродовж міжсезонного періоду?

-Ще наприкінці минулого сезону я стрибнув потрійний аксель, тобто, в

програмі є захід на цей стрибок. Над потрійним акселем я зараз працюю, щоб надати йому належний стан до початку сезону. Ймовірніше за все, він з’явиться в контенті.

-А що зі стрибками у чотири оберти?

-Я треную тулуп та сальхов, але ще не виїхав, через це важко сказати, коли вони будуть готові.

-У вас немає страху перед багатообертовими стрибками?

-Ні, навпаки, мені подобається стрибати, тому такого страху, щоб аж заважав цьому, немає. Хоча відчуття різні бувають, це залежить від емоційного стану під час тренування. Але навіть, якщо з’являється якийсь дискомфорт, я його долаю.

-Як вважаєте, реальні найближчим часом у фігурному катанні стрибки у п’ять обертів?

-Не впевнений щодо найближчого майбутнього… Гадаю, в перспективі один спортсмен на одних змаганнях зможе виконати цей стрибок. Може, Ханю? У нього є такі можливості. А от комбінація 4+4, на мій погляд, цілком реальна. Я нещодавно дивився відео, як Шома Уно виконує 3А+4Т – це вже близько. Тобто, якщо перший тулуп у чотири оберти зробити з хорошим,зручним виїздом, то проблем може й не бути.

-Як ставитеся до того, що стрибки у чотири оберти виконують дівчата?

-Без будь-якого негативу, якщо ви це маєте на увазі. У деякому розумінні цей факт може бути мотивацією, але не тому, що четверний стрибають дівчатка. Навпаки, мені подобається, як це робить Трусова, техніка Щербакової. Я ставлюся до цього, як до хороших стрибків і навіть намагаюся підмічати для себе деякі моменти.

КОКУРА 2 a6524

-Андрію, у вас, як для фігуриста, досить високий зріст. Вам це не заважає на льоду?

-Мені всі про це кажуть. Ні. Аж ніяк не заважає. Більше того, я вбачаю у цьому перевагу в тому сенсі, що зріст надає можливість показувати довгі, красиві лінії. Звичайно, для цього треба ще багато тренуватися, але я стараюся максимально використовувати на льоду і природні дані. Зрештою, я ніколи не хотів нижчого зросту, навіть не проти ще трохи підрости, зараз у мене десь 176 см точно є.

-Як часто дивитеся виступи інших фігуристів і які програми вважаєте еталонними?

-Дивлюся в інтернеті, як тільки є можливість. Складно сказати про програми,вони такі різні, можу назвати тих, чиї виступи подобаються. Зрозуміло, що це Юдзуру Ханю, Нейтон Чен – у кожного свій стиль катання. Мені імпонує, як передає ідею музики, образи Євгенія Медведєва. А якщо підсумувати, то подобається, як катають програми всі топові фігуристи.

-А яким бачите власний стиль?

-Якщо говорити про музику, то мені подобаються образи, які у мене зараз в короткій та новій довільній програмах – вони яскраві, несуть ідею, думку. Але не можу стверджувати, що це мій стиль і що його формують якісь конкретні програми. Мені цікаво катати практично все - це може бути будь-яка музика. Поки що я працюю і роблю те, що мені подобається. А там побачимо, який буде у мене стиль.

-Ви переглядали програми вашого тренера, Дмитра Дмитренка(чемпіон Європи-1993, чемпіон світу серед юніорів-1992-авт)?

-Звичайно! Я бачив на відео різні його програми – вони яскраві, незвичайні, в них цікаві образи. Дмитро Михайлович унікальна людина, він дуже освічений, інтелектуал, у нього великий об’єм знань, я багато чому вчуся у свого тренера.

-Знаю, що торік на одному з турнірів у вас відбулася розмова з Олексієм Мішиним. Про що йшлося, якщо не секрет?

-Це було дуже коротко, під час турніру в Варшаві на передстартовому тренуванні. Дмитро Михайлович на той час ще не приїхав і я катався сам. Після короткої програми Олексій Миколайович поплескав мене по плечу і потис руку, очевидно, він спостерігав за прокатом і йому сподобалося. А після тренування запитав, хто я, звідки, виявилося, що вони добре знайомі з Дмитром Михайловичем. Зізнаюся, що навіть цей короткий контакт з таким знаменитим тренером зіграв для мене мотивуючу роль та підняв моральний дух.

-У минулому сезоні ви дебютували на юніорському чемпіонаті світу. Які уроки винесли?

-Для мене це був величезний досвід не лише в плані власного виступу. Я намагався не пропустити жодного моменту, який можна було б використати для власної підготовки. Наприклад, подивився тренування інших спортсменів, відзначив їх інтенсивність,запам’ятав ряд нюансів.

КОКУРА 3 89936

-В яких змаганнях будете виступати у наступному сезоні?

-Це,передусім, етапи юніорського Гран прі, їх буде два – п’ятий у польському Гданьську та останній, сьомий в італійському місті Енья. На цих змаганнях буде відбір на зимові юнацькі Олімпійські ігри, які відбудуться в січні 2020 року в Лозанні, тому завдання добре виступити стає надважливим. Наприкінці року – чемпіонати України, а щодо участі в міжнародних турнірах, то поки не можу точно сказати, у яких з них братиму участь.

-Як ви реагуєте на невдалі старти, швидко відходите?

-Досить швидко. Невдачі стимулюють мене, примушують більше і краще працювати. При цьому я не потребую, образно кажучи, стусана – це навіть не в характері Дмитра Михайловича. Я просто знаю, оскільки я погано виступив, маю зробити все, щоб це не повторилося.

-Спортсменів взагалі часто критикують – вболівальники, журналісти. Що б ви їм відповіли, якби це стосувалося вас?

-Я би попросив обгрунтувати критику, а потім сказав би: я вас зрозумів, дякую, і продовжив би робити свою справу. Сперечатися точно не став би.

-Як сталося, що ви занялися саме фігурним катанням?

-Спочатку цей вид спорту обрав мій старший брат Іван. Мені тоді було три роки і, як розповідають батьки, я також захотів кататися. Ніхто не заперечував, тим більше, що моя мама, Лариса Віталіївна, - майстер спорту з акробатики, займалася також спортивною гімнастикою і завжди захоплювалася фігурним катанням, стежила за виступами фігуристів. Я спочатку займався в групі здоров’я, а моїм першим тренером був Анатолій Григорович Євдокимов (нині покійний-авт.).

-Андрію, де ви вчитеся?

-Я закінчив 10-й клас вечірньої школи № 4 в Дарницькому районі. Дуже багато займаюся вдома, з батьками. Шкільні вчителі знають, що я фігурист, бачили мої виступи і я їм вдячний за об’єктивне ставлення, допомогу. У вечірній школі, на відміну від звичайної, 12 класів, тому дуже хотілося б пройти всю програму раніше і закінчити навчання в наступному році.

- В анкеті ISU у графі щодо хобі у вас вказано «спорт». Не вірю, що вас більше нічого не цікавить.

-Ну, звісно у мене багато захоплень, не знаю, чому там так написано. Передусім, надзвичайно цікавить кінематограф. Навіть ще роздумую, куди буду вступати – до навчального закладу, пов’язаного зі спортом чи з кіно. Хотілося б навчитися і режисурі, і писати сценарії – одне другому не заважає, а також мені подобається акторська гра. Я і на льоду стараюся грати. Поки що не знаю, чи буду цьому вчитися, але дана сфера мене приваблює. Ще люблю комікси, тут я маю одну ідею, яку хотів би реалізувати. Взагалі мені подобається якомога більше читати, розвиватися, але можу й покататися на ВМХ (трековий велосипед-авт.), скейті.

-Є фільми, які хочеться переглядати?

-Так, є така крута картина Гая Річі та Люка Бессона «Револьвер». Вона не нова, 2005 року, там грає Джейсон Стейтем. Дуже сильний фільм, філософський, з мораллю, цікавими думками. Я готовий його переглядати скільки завгодно. А ще «Темний лицар» Крістофера Нолана – це якраз за коміксами, фільми Квентіна Тарантіно.

-А що читаєте?

- Саме зараз – про Шерлока Холмса. Двічі пройшовся по семи книгах про Гаррі Поттера , восьму ще не читав. Мені подобаються фентезі, зокрема, Ніл Гейман, але читаю та слухаю різні книги, наприклад, «Над прірвою у житі» Селінджера.

-Андрію, як ви цього року відпочивали?

-У мене не було відпустки в загальноприйнятому розумінні. Я відпочиваю щонеділі й цього досить. Що роблю? В інтернеті «сидіти» не особливо хочеться, оскільки мимовільно занурюєшся у такий поганий стан, так би мовити, не екстравертуєшся.Тому люблю гуляти, піти в кіно, а компанію мені складає мій тато – Валерій Володимирович…Тобто найчастіше це активний відпочинок.

Людмила Власюк.

Для можливості залишити коментар потрібно зареєструватися.

2016 ©Української федерації фігурного катання на ковзанах.

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на ufsf.com.ua.

ідеї для бізнесу, бізнес проекти